У кельтській міфології Морріган займає одне з найзагадковіших місць серед божественних істот. Вона — богиня війни, долі та перетворень, чий образ поєднує жах і велич, смерть і відродження. Її ім’я часто перекладається як “Велика Королева” або “Королева Привидів”, що вказує на її зв’язок із потойбічним світом.
Морріган фігурує в численних ірландських сагах, зокрема в “Уладському циклі”, де вона виступає провидицею, яка сповіщає героям їхню долю, а іноді й сама впливає на результат битв. Однією з найвідоміших її іпостасей є перетворення на ворону — символ війни та смерті. Цей образ підкреслює її роль як божества, що літає над полем битви, обираючи, кому жити, а кому загинути.
Важливим аспектом культу Морріган є її зв’язок із землею та плодючістю. Попри те, що вона асоціюється з війною, в деяких міфах вона виступає захисницею королівства та джерелом його могутності. Це підкреслює дуалізм її природи: вона може бути як руйнівною, так і творчою силою.
Археологічні знахідки, такі як статуетки та зображення вороноподібних жіночих фігур, підтверджують поширення культу Морріган серед кельтських племен. Її шанування було особливо поширене в Ірландії, де вона часто ототожнювалася з іншими богинями, такими як Маха, Бадб і Немайн, утворюючи тріаду військових божеств.
Сучасні дослідження підкреслюють вплив образу Морріган на європейську культуру, зокрема в літературі та фентезі. Вона надихає авторів як символ могутності, таємничості та непередбачуваності.
Данило Ігнатенко
