Історія

Альбігойцями називають послідовників релігійно-дуалістичних учень катарів (а частково й вальденсів) у Південній Франції XII–XIII ст. Їхня назва походить

Маркіонізмом називають течію гностичного характеру, що виникла у середині II ст. н. е. завдяки вченню Маркіона з Понту, який після прибуття до Риму розвинув

Антоніс ван Дейк (22 березня 1599, Антверпен, Іспанські Нідерланди — 9 грудня 1641, Лондон, Англія) — один із найвидатніших фламандських живописців доби

Пітер Пауль Рубенс (28 червня 1577, Зіген, Нассау, Вестфалія — 30 травня 1640, Антверпен, Іспанські Нідерланди) належить до найвидатніших фламандських

Іспанські Нідерланди — історичний термін, що позначає південні провінції Низьких Земель, які від кінця XVI століття й до початку XVIII століття перебували

Австрійські Нідерланди (1713–1795) — адміністративна одиниця в південній частині Низьких Земель, що охоплювала території сучасних Бельгії та Люксембургу.

Давид (приблизно 1000 р. до н. е.) був другим правителем об’єднаного Ізраїльсько-Юдейського царства. Саме він заклав основи династії, що існувала протягом

Ісус Навин, вождь ізраїльських племен після смерті Мойсея, який завоював Ханаан і роздав його землі 12 племенам. Його історія розповідається у Старому

Авраам (процвітав на початку II тисячоліття до н. е.) вважається першим серед єврейських патріархів і водночас постаттю, що посідає ключове місце в юдаїзмі

Франческо Борроміні (25 вересня 1599, Біссоне, герцогство Ломбардія — 2 серпня 1667, Рим) — видатний італійський архітектор доби бароко.

Карло Мадерно (1556, Біссоне, Мілан — 30 січня 1629, Рим) — один із провідних архітекторів початку XVII століття, який заклав основи римського бароко та

Гваріно Гваріні (17 січня 1624, Модена — 6 березня 1683, Мілан) — італійський архітектор, священик, математик і теолог, один із найоригінальніших майстрів бароко.

Донме (турецька: «перетворити»), єврейська секта, що виникла наприкінці XVII століття в Салоніках (нині Салоніки, Греція) після прийняття ісламу Саббетаєм

Саббатай Цеві (23 липня 1626, Смірна, Османська імперія — 1676, Улцинь, Османська імперія, нині Чорногорія) — єврейський релігійний діяч, який проголосив

Найдавніша відома згадка про Бафомета належить до листа хрестоносця Ансельма, написаного у 1098 році під час облоги Антіохії у ході Першого хрестового походу.

Клод Перро (25 вересня 1613, Париж — 9 жовтня 1688, Париж) належить до тих постатей XVII століття, чия діяльність поєднала науку та мистецтво.

Архітектура раннього Візантійського періоду формувалася в умовах культурного переходу від античної традиції до нової християнської епохи.

Середній візантійський період (843–1204) в історії Візантії вважається другим «Золотим віком» імперії. Це був час політичних викликів та культурного піднесення.

Пізній візантійський період (1204–1453) позначився політичними потрясіннями, внутрішнім ослабленням імперії та поступовим зростанням зовнішніх загроз

Святий Мартін I (нар. у Тоскані, Італія — помер 16 вересня 655 року в Херсонесі, Крим, нині Україна; день пам’яті 13 квітня) був папою Римським з