Булінг, або цілеспрямоване та повторюване заподіяння шкоди, цькування, є складним соціально-психологічним явищем, що виникає внаслідок взаємодії індивідуальних, групових та культурних чинників. У психології булінг розглядається як форма агресивної поведінки, спрямованої на людину, яка перебуває у вразливішому становищі й не може ефективно себе захистити.
Природа булінгу
Булінг охоплює широкий спектр поведінкових моделей: від фізичного насильства до словесних образ, соціального відчуження та кібербулінгу. Відповідно до класичного визначення, запропонованого норвезьким психологом Деном Олвеусом, булінг – це навмисна негативна дія, яка повторюється та триває в часі, і з якою жертва не здатна впоратися самостійно.
Проте сучасні дослідники підкреслюють, що навіть одноразовий епізод агресії може завдати значної психологічної шкоди, що ставить під сумнів необхідність критерію повторюваності.
Форми та контексти прояву
У шкільному середовищі булінг є особливо поширеним, досягаючи піку в ранньому підлітковому віці. Згідно з дослідженнями, близько 30% учнів мають досвід булінгу — як жертви, як агресори або як спостерігачі.
Булінг може проявлятися як:
Фізичне насильство — штовхання, удари, псування особистих речей.
Вербальні образи — приниження, глузування, погрози.
Соціальний булінг — остракізм, поширення чуток, виключення з груп.
Кібербулінг — агресія в Інтернеті, зокрема анонімне розміщення образливих повідомлень.
Гендерні та вікові особливості булінгу виявляють складні патерни. Хлопці частіше залучені до відкритої фізичної агресії, а дівчата — до соціально прихованих форм, таких як виключення чи маніпуляції.
Причини та соціальні детермінанти
Булінг не має єдиної причини, але пов’язаний із численними чинниками:
Сімейне середовище: агресія в родині, відсутність емоційної підтримки, використання тілесних покарань.
Груповий вплив: тиск з боку однолітків, підтримка булінгової поведінки в групі.
Психологічні характеристики: низька емпатія, висока тривожність, або навпаки — стратегічне використання булінгу задля соціального статусу.
Цікаво, що не всі агресори мають низьку самооцінку. Деякі булери добре адаптовані, мають високі соціальні навички і займають центральні позиції в шкільній ієрархії. У цьому випадку агресія використовується як інструмент соціального впливу.
Наслідки булінгу
Найочевидніші й найглибші наслідки булінгу — психологічні. Жертви часто страждають від:
- депресії, тривожності, зниженої самооцінки;
- порушень сну, психосоматичних розладів;
- соціальної ізоляції та зниження шкільної успішності;
- підвищеного ризику суїцидальних думок і поведінки.
Наслідки для агресорів менш очевидні, але не менш серйозні. Вони можуть мати труднощі в адаптації до дорослого життя, проблеми з побудовою здорових соціальних зв’язків.
Соціальна динаміка та подвійні ролі
Деякі молоді люди можуть одночасно бути як агресорами, так і жертвами. Ця категорія — «жертви-булери» — демонструє особливу психологічну вразливість і часто є учасниками складних соціальних конфліктів. Крім того, сам факт участі у ситуаціях булінгу — навіть як свідок — впливає на соціальне сприйняття насильства, толерантність до агресії та майбутню поведінку.
Данило Ігнатенко
