Переклад буддійських священних текстів вимагає значно більше, ніж доброго знання стародавньої мови. У палійських проповідях Будди трапляються поняття, для яких складно знайти точні відповідники в сучасних європейських мовах. Деякі вислови повторюються десятки разів, інші набувають різних значень залежно від контексту. Американський буддійський чернець Бхіккху Бодхі присвятив більшу частину свого життя роботі з цією літературою. Його переклади стали важливими джерелами для дослідників історії буддизму, викладачів релігієзнавства та людей, які прагнуть самостійно ознайомитися з ранніми буддійськими вченнями.
Бхіккху Бодхі народився 10 грудня 1944 року в Брукліні, одному з районів Нью-Йорка. При народженні він отримав ім’я Джеффрі Блок. Спочатку його інтереси були пов’язані із західною філософією. У 1966 році він закінчив Бруклінський коледж, а 1972 року здобув докторський ступінь із філософії в Клермонтській вищій школі. Зацікавлення буддизмом виникло ще під час навчання і поступово визначило його подальше життя. Того ж 1972 року Бодхі вирушив на Шрі-Ланку, де прийняв початкове чернече посвячення, а наступного року став повноправним членом буддійської санґхи.
На Шрі-Ланці молодий американець опинився в середовищі, де вивчення буддійських текстів залишалося невіддільним від чернечої дисципліни та медитації. Він навчався у місцевих наставників, опановував палі та знайомився з коментаторською традицією тхеравади. Особливий вплив на нього мав німецький чернець Ньянапоника Тхера, відомий дослідник буддійської філософії та один із засновників Buddhist Publication Society. У 1984 році Бодхі став редактором цього видавництва, розташованого в місті Канді, а 1988 року очолив його. Саме тут розгорнулася його багаторічна праця над перекладами, які згодом принесли йому міжнародне визнання.
Як перекласти вчення, якому понад дві тисячі років
Основою ранньої буддійської літератури є великі збірники текстів, що протягом століть передавалися усно, перш ніж були зафіксовані письмово. У традиції тхеравади вони увійшли до Палійського канону, або Тіпітаки. Його складовими є Віная-пітака, присвячена чернечим правилам, Сутта-пітака, яка містить проповіді та діалоги, і Абгідгамма-пітака, де буддійські положення викладено в систематизованій формі.
Робота з канонічними текстами потребує особливої уваги до термінології. Наприклад, палійське слово дуккха традиційно перекладають як «страждання». Проте його значення значно ширше й охоплює незадовільність людського існування, пов’язану з мінливістю всіх зумовлених явищ. Подібні труднощі виникають із поняттями анатта («не-я»), камма («дія», «вчинок») та ніббана («нірвана»). Кожне з них має власну історію тлумачення, тому невдалий переклад здатний змінити зміст цілого філософського положення.
Бодхі надає великого значення приміткам, історичним поясненням і порівнянню різних місць канону. Він прагне передати думку давніх авторів, не пристосовуючи її надмірно до сучасних уявлень про психологію чи особистісний розвиток. Водночас дослідники раннього буддизму враховують, що канонічні збірники формувалися протягом тривалого часу. Паралельні тексти, збережені китайською та іншими мовами, іноді містять відмінності. Тому питання про первісний вигляд окремих проповідей залишається предметом історико-філологічних досліджень.
Біографія Бхіккху Бодхі помітно відрізняється від життєписів буддійських учителів, відомих насамперед популярними лекціями про медитацію. Його головний внесок пов’язаний із десятиліттями копіткої роботи над давніми проповідями, пошуком точних формулювань і поясненням складних філософських понять. Водночас заснування Buddhist Global Relief засвідчило, що для нього буддійська етика не обмежується вивченням священних текстів. Вона охоплює і відповідальність перед людьми, чиє повсякденне життя позначене нестачею найнеобхіднішого.
Данило Ігнатенко
