Бардія був молодшим сином засновника Ахеменідської імперії Кіра II Великого та братом майбутнього царя Камбіза II. Готуючи передачу влади, Кір призначив старшого сина своїм спадкоємцем, тоді як Бардія отримав у володіння Бактрію — одну з найбільших і найважливіших сатрапій імперії, що охоплювала значну частину сучасного Афганістану та Центральної Азії. Таке рішення дозволяло зберегти єдність держави, однак навряд чи повністю задовольняло молодшого принца. У давніх монархіях питання престолонаслідування нерідко ставали причиною гострих конфліктів між членами царської родини, і Ахеменідська держава не була винятком. Уже в перші роки правління Камбіза між братами виникли серйозні суперечності, які згодом переросли в одну з найзаплутаніших історичних загадок Стародавнього Сходу.
Чи справді Камбіз наказав убити Бардію?
За офіційною версією, яку залишив Дарій I у знаменитому Бехістунському написі, Камбіз ще до єгипетського походу або під час нього наказав таємно вбити Бардію, щоб усунути потенційного претендента на престол. Подібну історію переказував і давньогрецький історик Геродот. Якщо вірити цим джерелам, після смерті принца ніхто не знав про його загибель, а тому згодом інший чоловік зміг видати себе за законного спадкоємця.
Однак сучасні історики ставляться до цієї розповіді дуже обережно. Усі основні джерела про ці події були створені вже після приходу до влади Дарія I — людини, яка сама усунула Бардію та мала потребу довести законність власного царювання. Через це дедалі більше дослідників припускають, що історія про таємне вбивство могла бути частиною політичної пропаганди, покликаної виправдати державний переворот. Остаточно встановити істину сьогодні неможливо, адже незалежних свідчень майже не збереглося.
Гаумата чи справжній Бардія?
Згідно з офіційною версією Дарія, людиною, яка навесні 522 року захопила владу в імперії, був не справжній Бардія, а маг на ім’я Гаумата. Він нібито скористався тим, що про смерть принца ніхто не знав, і видав себе за молодшого сина Кіра Великого. Саме так ця історія викладена в Бехістунському написі — одному з найважливіших історичних документів Ахеменідської держави.
Втім, багато сучасних істориків звертають увагу на очевидну політичну вигоду такої версії. Якщо Дарій усунув самозванця, його прихід до влади виглядав законним і навіть героїчним. Якщо ж насправді було вбито законного спадкоємця престолу, тоді Дарій фактично здійснив державний переворот проти представника царської династії. Саме тому значна частина сучасних дослідників не виключає, що повстання очолював справжній Бардія, а ім’я Гаумати могло бути створене вже після захоплення влади Дарієм. Через відсутність прямих доказів остаточна відповідь на це питання досі залишається предметом наукових дискусій.
Сходження на престол
Повстання на підтримку Бардії розпочалося ще навесні 522 року до н. е., однак офіційно царем він проголосив себе лише в липні. Історики припускають, що він навмисно не поспішав із цим кроком, очікуючи смерті Камбіза II, який саме повертався з Єгипту. Якщо Бардія справді був живим молодшим сином Кіра, то після смерті бездітного Камбіза він автоматично ставав єдиним законним представником чоловічої лінії царської родини. Саме тому проголошення його царем могло виглядати цілком природним для значної частини населення імперії.
Влада Бардії дуже швидко була визнана в більшості провінцій Ахеменідської держави. Це свідчить, що він мав широку підтримку не лише серед простого населення, а й серед місцевої адміністрації. Лише невелика група представників перської аристократії відкрито виступила проти нового правителя.
Політика короткого правління
Попри те що Бардія правив лише кілька місяців, він устиг провести низку рішень, які зробили його надзвичайно популярним серед населення імперії. Одним із перших його кроків стала конфіскація земель окремих аристократичних родів. Імовірно, це робилося не лише для зміцнення царської влади, а й для позбавлення потенційних противників економічної основи майбутніх заколотів.
Ще більшого резонансу набуло рішення про трирічне звільнення підкорених народів від сплати податків і військової повинності. Для величезної багатонаціональної імперії таке рішення було надзвичайно незвичним. Воно суттєво полегшувало становище населення, яке протягом попередніх десятиліть постійно брало участь у війнах Кіра Великого та Камбіза II. Саме ця політика могла пояснювати швидке поширення підтримки Бардії в різних частинах держави та водночас викликати невдоволення впливової перської знаті, яка втрачала значну частину своїх доходів і привілеїв.
Переворот Дарія I
Популярність Бардії не врятувала його від змови. Наприкінці вересня 522 року група знатних перських вельмож на чолі з Дарієм здійснила державний переворот. Бардія був убитий у своїй резиденції, а влада перейшла до Дарія, який незабаром став одним із найвидатніших правителів Ахеменідської імперії.
Після сходження на престол Дарій негайно розпочав масштабну кампанію з легітимізації власної влади. Саме тоді було створено Бехістунський напис, у якому новий цар детально описав повстання Гаумати та представив себе законним визволителем держави від самозванця. Протягом наступних століть саме ця офіційна версія стала основою для більшості античних історичних творів. Проте сучасна історична наука дедалі частіше розглядає її критично, наголошуючи, що напис був насамперед політичним документом, покликаним виправдати прихід Дарія до влади.
Бардія в історії
Бардія залишається одним із найзагадковіших діячів Стародавнього Сходу. Історики досі не можуть із повною впевненістю відповісти на головне питання: чи був він справжнім сином Кіра Великого, який законно успадкував престол після смерті Камбіза, чи лише талановитим самозванцем Гауматою, який скористався політичною кризою. Відповідь на це питання має принципове значення для розуміння всієї історії Ахеменідської імперії, адже від неї залежить оцінка легітимності влади Дарія I.
Попри коротке правління, Бардія залишив помітний слід в історії. Його реформи свідчать про прагнення обмежити вплив аристократії та полегшити становище підкорених народів, а сама боротьба за престол стала одним із найважливіших етапів становлення Ахеменідської держави. Саме після цих драматичних подій Дарій I здійснив масштабні адміністративні реформи, які остаточно перетворили Перську імперію на наймогутнішу державу свого часу.
Данило Ігнатенок
