Замок Кольдіц, розташований на крутому пагорбі над річкою Мульде в Німеччині, став символом мужності, інженерної винахідливості та людської рішучості під час Другої світової війни. Сьогодні він відомий як один із найвідоміших таборів для військовополонених у світі, де відбувалися неймовірні спроби втечі союзних офіцерів.
Історичне значення замку
Замок має багатовікову історію. Колись він слугував резиденцією для королів Саксонії. Його розташування на висоті 250 футів (76 метрів) над навколишньою місцевістю робило його стратегічно важливим. У 1939 році, з початком Другої світової війни, замок було переобладнано в табір для військовополонених. Згодом, у 1940 році, він став в’язницею суворого режиму, призначеною для утримання офіцерів союзників, яких вважали особливо небезпечними через їхні спроби втечі.
Архітектурні перепони
Замок був фактичною фортецею. Високі кам’яні стіни завтовшки 7 футів (2 метри) біля основи та численні озброєні охоронці створювали ілюзію неприступності. Крім того, віддаленість від дружніх територій — понад 400 миль (640 кілометрів) — посилювала ізоляцію ув’язнених. Однак це не зупинило офіцерів союзників, які були налаштовані використати будь-який шанс для втечі.
Попри всі заходи безпеки, в’язні виявляли надзвичайну винахідливість у спробах втекти. Багато з них були високоосвіченими людьми — інженерами, архітекторами, офіцерами з досвідом планування. Вони використовували примітивні інструменти та підручні матеріали для копання тунелів, виготовлення підроблених документів і навіть будівництва планера, відомого як «Colditz Cock». Завдяки хитрощам і ризикованим планам, ув’язненим вдалося здійснити близько 130 спроб втечі, з яких 32 завершилися успішним досягненням свободи.
Однією з найбільш вражаючих втеч стало прокладання тунелів під стінами замку. Ці спроби були детально сплановані, часто протягом місяців, а то й років.
Звільнення замку
У квітні 1945 року замок був звільнений американськими військами, що поставило крапку на його використанні як в’язниці. На момент звільнення він став символом мужності та боротьби за свободу. Сьогодні він служить музеєм, і зберігає пам’ять про героїчні спроби втечі та життя військовополонених.
Данило Ігнатенко
