Розлад поведінки (РП) — це психічне порушення, що характеризується стійкою й повторюваною моделлю порушення соціальних норм, агресивною або деструктивною поведінкою та нехтуванням правами інших людей. Найчастіше РП діагностується у віці від 10 до 19 років, хоча трапляються випадки і в молодшому віці. За даними статистики, від 2 до 4% підлітків мають ознаки цього розладу. РП частіше зустрічається у хлопців, ніж у дівчат.
Причини та фактори ризику
Розвиток РП зумовлений комплексом генетичних, нейробіологічних, психологічних та соціальних чинників:
Генетичні та біологічні фактори: Існують дані про спадкову схильність до імпульсивності, агресії, підвищеного рівня тестостерону. Черепно-мозкові травми, особливо пошкодження лобової частки мозку, можуть знижувати самоконтроль і впливати на прийняття рішень.
Супутні психічні розлади: Часто РП супроводжується синдромом дефіциту уваги/гіперактивності (СДУГ), тривожними розладами, депресією, розладами навчання або ПТСР. У деяких випадках РП передує опозиційно-зухвалому розладу (ОРР).
Соціальне оточення: Фактори навколишнього середовища, такі як психічні захворювання у батьків, насильство в сім’ї, зловживання алкоголем, погана дисципліна або її відсутність, можуть значно підвищити ризик розвитку РП. Погане харчування, життя у криміногенних районах та вплив антисоціальних однолітків також відіграють свою роль.
Симптоматика
Прояви РП можуть варіюватися, але найтиповішими симптомами є:
- агресія щодо людей або тварин (булінг, фізичне насильство, жорстокість до тварин);
- обман, крадіжки, зловживання довірою;
- навмисне знищення майна;
- серйозні порушення правил (нічні прогулянки, втечі з дому, прогули школи);
- відсутність каяття, емпатії, або почуття провини.
Такі діти часто легко дратуються, зриваються в агресії, звинувачують інших, демонструють емоційну холодність і не враховують наслідків своїх дій. У підлітковому віці можуть долучатися до ризикованої поведінки, зокрема зловживання психоактивними речовинами, незахищений секс або вчинення кримінальних правопорушень.
Наслідки
Якщо РП залишається без лікування, він може мати серйозні довготривалі наслідки. Дорослі з історією РП часто мають діагноз антисоціального розладу особистості, що ускладнює їх соціальну адаптацію, стосунки, працевлаштування і законопослухняну поведінку. Такі особи частіше потрапляють до кримінального середовища, мають проблеми зі здоров’ям, високий ризик самоушкоджень і суїцидальної поведінки.
Діагностика
Діагностика РП включає психологічне обстеження, спостереження за її поведінкою, а також розмова з батьками або опікунами. Визначальними є тип, тривалість і частота деструктивної поведінки, а також ступінь її впливу на соціальне функціонування.
Данило Ігнатенко
