Пауль Бріль (нар. 1554, Антверпен — пом. 7 жовтня 1626, Рим) — видатний фламандський художник, який став провідною фігурою в європейському пейзажному живописі на стику XVI–XVII століть. Його творчість, що поєднувала фламандські традиції з італійськими впливами, заклала основи для розвитку класичного пейзажу в мистецтві бароко.
Народившись у Антверпені, Бріль навчався у місцевих майстрів, але близько 1574 року перебрався до Рима, де провів більшість життя. Його ранні роботи, такі як серія лісових пейзажів, відзначаються впливом маньєризму — динамічними композиціями, яскравими кольорами та фантастичними елементами.
Творча еволюція: від маньєризму до класики
Після 1600 року стиль Бріля зазнав суттєвих змін під впливом німецького художника Адама Ельсхаймера, відомого своїми камерними та гармонійними сценами. Бріль відмовився від надмірної декоративності на користь балансу та простоти. Його пізні роботи, такі як цикл фресок у Ватиканському палаці, демонструють класичну ясність і монументальність.
Основні твори та співпраця
- Фрески у Ватикані— серія пейзажів для Папських апартаментів, де Бріль поєднав природу з архітектурними елементами.
- Цикли для римських церков— включаючи роботи для Санта-Марія-Маджоре та Сан-Джованні-ін-Латерано.
- Спільні проекти з братом— Матфей Бріль (1550–1583), також талановитий художник, помер молодим, і Пауль завершив багато його незавершених творів, зокрема декорації для папських резиденцій.
Пауль Бріль став мостом між північноєвропейською та італійською традиціями. Його пейзажі надихнули таких майстрів, як Клод Лоррен та Ніколя Пуссен, а його методи роботи зі світлотінню вплинули на розвиток барокового живопису.
Данило Ігнатенко
