Текстом до сьогоднішньої проповіді послужить текст Святого Письма записаного у Книзі пророка Єзекиїля у тридцять шостій главі:
«… і дам Вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, викину камінне серце з вашого тіла і дам вам серце з плоті»
Слово Боже!
Благодать Вам і мир від нашого Господа і Спаса Нашого Христа Ісуса! Улюблені, Бог настільки любить людину, що не залишає її ніколи самотньою у її власному житті. Впродовж багатьох століть філософська думка деїзму у Франції, Англії та Німеччині переконувала, що Бог – це такий собі Великий годинникар, який створив існуючий світ, проте не втручається у життя людину. Бог деїзму, – це такий собі батько, що після народження дитини залишає її і забуває про неї і не бажає в подальшому мати спілкування з нею. Образ такого Бога вкорінився у серцях багатьох людей, усі часів та народів.
Адже погляньмо: багато людей стверджують, що коли Бог надто далеко в космосі, або блукає величезними просторами наших галактик, здається, що Він не може чути людину. Ба більше того: в такому випадку з людини знімається уся відповідальність за усі її дії, і вона здійснює усе, що їй заманеться. Адже перед ким тоді нести відповідальність, коли Бог настільки далеко?Хочу сказати наперед, що Бог звертаючись до людини через діяльне та животворне Слово Боже бажає ані через примус, ні через почуття власної вини, ні через людські потреби та прохання, а просто через бажання та турботу Творця піклуватись про нас, дбати про нас та любити.
Людська допитливість та цікавість ніколи не мала меж: якщо у світі все так погано, де ж тоді Бог? Як Бог може дивитись, коли у нас в Україні така неспокійна ситуація на сході, а людські імперські засади беруть угору? Де ж тоді Бог?
Найперше, потрібно кожному усвідомити, що цими запитаннями, людина перекладає усю свою вину на Бога, щоб уникнути людині власної, особистої відповідальності перед ним. Гріх людини так спотворив людське серце та життя, що викрав у неї щастя, любов та мир. Гріховне – це те, що насправді шукає людина XXIстоліття та усіх часів. Її «его» не знає аніяких меж; воно просто поширюється, немов ракові клітини. Людський егоїзм шукає свого і тільки себе. Багато релігієзнавчих наукових підручників описують людину, як духовну істоту, в середині якої завжди існує прагнення та намір тягнусь до чого світлого та доброго. Це те, що людина назвала «богошуканням» і означає пошук чогось духовного в її житті. Так це чи ні – завжди залишиться, улюблені, запитанням, подібно до філософської проблеми «першоналачала», або, як кажуть в народі «курки чи яйця». Якщо уважно проаналізувати усю сукупність бажань людини, усе її єство, то шукає у формі доброго, світлого, навіть божественного, виключно себе і тільки себе. Людина прагне любові, добра, але виключно крізь себе, і часто не на користь ближнього.
Чомусь людина знає, як творити добро, але не творить. Така людина рада від ближнього тільки отримувати, а не віддавати. Усі світські насолоди, пожадливості, одним словом гріх – усе і тільки для себе улюбленого. Така собі релігія позитивного бога. І такому богові, на привелкикий жаль, частина людей сьогодні служать і вірять. Хіба ж це не те, що лежить в основі філософії «Нью Ейдж»? Якого такого «позитивного бога» крізь себе, свого духовного потенціалу всередині намагається осягнути людина? Скажу, що грішна людина, яка не прагне розкаяння своїх гріхів все життя живе так. Нехай вона і стверджує, що не сповідує сучасну синкретичну езотерику чи «Нью Ейдж», але не залежно від форми, не змінюється зміст! Так, як часто не змінюється людське життя.
Скільки старань, зусиль та намагань людина прикладає, щоб її життя змінювалось у ліпшу сторону. Вона часто вважає, що певні автотренінги, кодування змінять життя її на сто вісімдесят градусів. Але ж ні. Сьогодні популярними в сучасному світі стають прагнення змінити самих себе через езотерику, вчення Ошо, що заполонили розум сучасного покоління, медитації «Харе Крішна», і в чому завгодно. Адепти таких вчень схильні вважати, що їм стає дуже добре, вони відчувають лише позитив та щастя. Можливо і відчувають. Але тільки до того моменту, доки в їх життя не приходять не такі нові, як старі тривоги та хвилювання, хвороби та розчарування у чомусь. І часто, отой екстатичний позитив, ейфорія та щастя відходить на задній план.
Людина хоче випробувати все. І про цьому саме те, у чому не має присутності Бога, в чому Бога ніколи воістину не існувало споконвіків.
Що ж тоді змінить людське життя? Людина, яка через Святого Духа усвідомлює потребу в прощенні гріхів бажає своє життя привести у належний стан, щоб в дійсності правдиво любити Бога та свого ближнього.
Однак, наскільки це можливо, і Хто зможе людині допомогти, щоб вона відчула усю турботу та теплоту Творця?
Відповідь на це запитання свого часу отримав посланець Божий – пророк Єзекиїль, що жив у Єрусалимі приблизно в 593 – 571 рр. до Р.Х. Часи, які припали для стародавнього Ізраїлю були не простими. Вавилонський цар Навуходоносор поклав кінець існуванню Іудейської державності. Важко. Адже потрібно все зберігати: культуру, мову, побут, традиції, і що найголовніше – віру в Бога серед безбожної язичницької держави. І люди, які щиро вірили у Господа, зберегли усе. Але серед євреїв панував неспокій. Люди були розчаровані, в життя перейшов розпач та зневіра.
Час, який переживає схід України також непростий. Та й чи лише стурбований схід? Думаю, що це тривожить усю громадськість. Часто можна почути такі вислови, як «окупація», «сепаратизм», і все, що пов’язане з принципом «розділяй і володарюй»
. Улюблені, Господь до нашого серця також сьогодні задає одне запитання, чи раптом хто не стоїть за окупацією нашого серця та розуму?
Святе Письмо іменем Господнім запевняє кожного, що саме наш Творець і Бог наш Ісус Христос більше нашого серця знає. Бог бачить серце кожного українця, представників інших національностей та країн, які щоденно моляться за спокій та мир у нашому краї. Адже Господь часів пророка Даниїла побачив серце Даниїла і вавилонського царя Валтасара, сина окупанта Навуходоносора, що пішов на Ізраїль. Валтасара, який понадіявсь на свою потужну імперію, армію, фортеці та мури. Та й більше того – дозволив влаштувати собі бенкет використавши срібні та золоті чаші зі святилища храму.
Горде і зухвале серце, чи не так? Разом зі своїми жінками та наложницями, Валтасар впивався вином і прославляв своїх ідолів, доки не з’явилась кисть руки, що сама по собі могла писати якийсь текст. І лише пророк Даниїл, на якому була міць та рамено Господнє, зміг цей напис розтлумачити і сказати, що через горде та зарозуміле серце Валтасара, царство Вавилонське буде розділене між мідіянами та персами. І усе сталось за одну ніч. І замість нього вже був не вавилонський, а перський цар Дарій. Ось так відбувається з тими, хто в своїй зухвалості йде проти Господа і Його Заповідей. Тому Бог безпосередньо бачить кожну людину. І Його погляди, Його принципи і дії, як в часи Старого Заповіту, Євангелії, і донині залишаються незмінними!
Людина часто дивиться на зовнішнє, Господь же дивиться на серце людини. І якщо в душу та розум людина допускає також і духовну окупацію, порушників її миру та спокою; коли в її серце потрапляє гріх, то мир Божий, спасіння Боже починає ігноруватись людиною. Усе, що Бог пропонуватиме людині, вона відкидатиме це! Чому? Гріх. І ще раз гріх, що означає розділення Бога з людиною, коли її прагнення та бажання стають абсолютно не дотичними до бажань Божих. Тоді все людське життя перетворюється у служіння самому собі, яке швидко вичерпується. Але ж дорогі брати та сестри, дорогі читачі, як бути при цьому з людським серцем?
Бог, Він як Лікар, духовний кардіолог бажає не лише оглянути, але й змінити серце людини! У євангелії від св. Луки наш Господь Ісус навчає, що лише хворі, знедолені гріхом потребують спасіння та прощення. Він, який зціляв хворих, воскрешав померлих, зможе і нині зцілити та воскресити до нового життя кожну людину. При цьому будь які кодування та тренінги стануть малоефективними та безрезультатними. Чоловіку розслабленому в Капернаумі Ісус зцілив найперше духовні рани та недоліки словами: «Прощаються тобі гріхи», що так обурило фарисеїв та вчителів Закону. Він простив його гріхи і змінив його життя як фізичне так і духовне. «Хто ж може прощати гріхи, як не Бог?», – міркували собі фарисеї.
Вірне запитання. Дійсно, ніхто окрім Господа. Щоб змінилось людське життя необхідне Господнє прощення наших гріхів. І невже Будда,Ошо, чи будь хто інший здатен це зробити, або тим кумирами цього світу, які обрали собі люди для поклоніння? Авжеж ні. Та й останні потребували того ж! Бо жодна медитація, психопрактика не змінить людське життя і не змінить серця людини.Так, можливо подібні психологічні практики допоможуть людині самозаспокоїтись, але в жодному випадку не дати «нове серце» та «нове життя».
Лише в Ісусі, який помер за наші гріхи і «ранами Його ми зцілились» дає справжній мир, втіху та спокій. Він робить нас новими людьми і словами пророка Єзекиїля дійсно дає «нове серце» і «нове життя». Св. Апостол Павло у другому листі до коринтян каже: «Хто у Христі, той творіння нове. Стародавнє минуло – тепер усе нове». Нове у Христі – це абсолютно нова людина. Не оновлена версія чогось старого, як у комп’ютерній програмі, а повністю, абсолютно нова людина!
Свого часу Адам та Єва пішли проти Бога, проігнорувавши Господні повідомлення. Вони вирішили йти своїми шляхами та дорогами. І увесь цей шлях пожинаємо і ми сьогодні. Вибір Адама не вирізнявся б від нашого вибору. Будучи в Едемському саду, ми зробили б теж саме. Можливо, хтось зможе заперечити сказавши, що це не так. Якщо це було б так, то чому людина сьогодні при наявній альтернативі обрати щось – завжди обирає гріх? Чому? Людина, як би усе прикро не звучало, але обирає, як кажуть «гірше з кращого». Саме тому сьогодні стільки зла у світі і всього недоброго.
Однак, є Блага звістка для спраглого за Богом серця! Христос полюбив кожного грішника! Так, полюбив, як батько любить свого сина.
А тепер я бажаю звернутись до кожного читача зокрема. Можливо Ти відчуваєш, що гріх томить твою душу. Ти бачиш, можливо, що поряд складною ситуацією в країні, складним є і твоє життя. Ти бачиш, можливо, що твоє подружжя розвалюється, справи пішли донизу, і в твоє життя прийшла духовна окупація. Усі твої спроби ти вважаєш безрезультатними. Автотренінги не допомагають, знайомства, зв’язки також. Пам’ятай: задля тебе ще за тисячі (!!!) років до твого народження Ісус вирішив померти за тебе, щоб ти мав вічне життя і радість з Богом. Звернись до нього в молитві, і Він вийде тобі назустріч!
Втратив сьогодні радість? Шукай її в Ісусі!
Втратив мир? Любов? Пам’ятай: Господь небайдужий до Тебе!
Він бажає дати кожній людині нове серце та нове життя!
А мир Божий, що вище усякого розуму нехай прибуде з Вами у Христі Ісусі!
Благодать зо всіма Вами! Амінь.
Євген Распопов
