Авари: кочовики між Сходом і Заходом (VI–IX ст.)

Авари є одним із загадкових народів Великого переселення. Їхнє походження пов’язується з Центральною Азією, зокрема з теренами сучасної Монголії, звідки вони вирушили на захід у середині VI століття. У 558 році авари з’являються на Кавказі, звідки починають активне втручання в політичні процеси Європи. Зокрема, вони беруть участь у германських племінних конфліктах і формують союз із лангобардами проти гепідів — старих союзників Візантії.

Між 550 і 575 роками авари успішно закріплюються на Панонській (Угорській) рівнині — території між річками Дунай і Тиса. Цей регіон стає ядром нової держави — Аварського каганату, що швидко перетворюється на одну з головних військово-політичних сил Центральної Європи.

Політична структура та військова міць

34260ef0c1b3dba4218118e0f9f4907458351dac

Аварська держава була типово кочовою за формою правління — очолював її каган, а основою політичного устрою були воєнні союзи та племінна ієрархія. Військова організація аварів дозволила їм швидко підкорити численні місцеві народи, включаючи частину слов’ян. Успіху сприяла їхня мобільність, технічна перевага (зокрема, використання складного лука) та тактична гнучкість.

Авари та Візантія: між війною і дипломатією

Особливе місце в історії аварів займають їхні конфлікти з Візантійською імперією. З середини VI століття авари неодноразово вступали у збройні сутички з візантійськими військами. Найвідомішою стала облога Константинополя 626 року, в якій вони діяли у союзі з персами. Незважаючи на масштабність наступу, місто вистояло, а поразка під його стінами стала переломним моментом в аваро-візантійських відносинах.

Криза та занепад каганату

Починаючи з другої половини VII століття, Аварський каганат стикається з внутрішніми кризами. Близько 660–670 років з держави було вигнано приблизно 9000 осіб, які не погоджувалися з політикою кагана. У 680 році на Балканах виникає Болгарська держава, яка послаблює вплив аварів у регіоні та стимулює хвилю повстань серед підлеглих народів.

У VIII столітті каганат втрачає більшість своїх позицій. Кульмінацією занепаду стала військова поразка від франкського короля Карла Великого. У 796–805 роках після кількох походів Карл остаточно підкорює території каганату, а авари втрачають незалежність.

Данило Ігнатенко

Поділитися з друзями
Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія
Додати коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.