Томас Джефферсон (1743–1826) — одна з ключових фігур американської історії, автор Декларації незалежності Сполучених Штатів, третій президент країни, державний діяч і філософ. Його внесок у формування американської політичної культури важко переоцінити. Він був послідовним прихильником індивідуальних свобод і відокремлення церкви від держави, засновником Університету Вірджинії, а також ініціатором масштабної територіальної експансії США через покупку Луїзіани. Разом із цим, постать Джефферсона лишається.
Томас Джефферсон народився 2 квітня (13 квітня за новим стилем) 1743 року у Шедвеллі, Вірджинія, у родині Пітера Джефферсона, самоука-землеміра, який володів великим маєтком із 60 рабами. Мати, Джейн Рендольф, походила зі знаної вірджинійської сім’ї. Родина переїхала до Такахо, де у трирічному віці Томас мав перший спогад про свого «верхового раба», який ніс його на подушці.
Після смерті батька у 1757 році, стосунки Джефферсона з матір’ю були напруженими. Він уникав її контролю і майже не згадував про неї у мемуарах. Освіту здобував у місцевого вчителя, де вивчав латину і грецьку, а в 1760 році вступив до коледжу Вільяма і Мері у Вільямсбурзі.
У студентські роки Джефферсон відзначався винятковою працьовитістю — він присвячував навчанню до 15 годин на добу, а також регулярно грав на скрипці. Величезний вплив на його формування як мислителя справили два наставники: Вільям Смолл, учитель математики та природничих наук шотландського походження, і Джордж Вайт, провідний юрист Вірджинії. Саме під їхнім впливом Джефферсон засвоїв ідеї наставництва та науки, які потім втілив у створенні Університету Вірджинії.
З 1762 по 1767 рік Джефферсон навчався праву у Джорджа Вайта. Хоча на суді він не проявлявся як блискучий оратор і часто здавався сором’язливим, його юридична практика здобула репутацію вражаючої, особливо в питаннях земельного права. Він представляв інтереси дрібних плантаторів західних округів Вірджинії.
Політична діяльність та ідеї
Томас Джефферсон відомий передусім як автор Декларації незалежності США (1776), документа, який став символом боротьби за свободу і права людини. Він пропагував ідеї природних прав, індивідуальної свободи та обмеження влади держави.
Він був першим державним секретарем США (1789–1794), другим віце-президентом (1797–1801), а потім третім президентом (1801–1809). За його каденції відбулася масштабна покупка Луїзіани у Франції (1803), що подвоїло територію США і заклало підвалини для західної експансії.
Джефферсон послідовно виступав за повне відокремлення церкви від держави, вбачаючи в цьому гарантію релігійної свободи. Він був натхненником ліберальних ідей і вважав, що Американська революція — це боротьба за свободу особистості.
Попри свій імідж «апостола свободи», постать Джефферсона залишається суперечливою. З одного боку, він надихав демократів і реформаторів по всьому світу, став символом боротьби за права людини. Меморіал Джефферсона у Вашингтоні був відкритий у 1943 році на честь 200-річчя його народження.
Данило Ігнатенко
