У світі мистецтва і літератури, сюрреалісти відіграли ключову роль, пропонуючи новий погляд на творчість і людську уяву. Їхнє прагнення розблокувати потенціал несвідомого як джерело натхнення та креативності віддзеркалюється в їхній відмові від раціоналізму і літературного реалізму. Під сильним впливом психоаналізу і ідей Карла Маркса, сюрреалісти вбачали в підсвідомості потужний інструмент, що може розкривати протиріччя суспільства та стимулювати до перетворень. Цей рух, заснований на вірі в силу особистої уяви, переносить нас у традиції романтизму, проте з важливою відмінністю: сюрреалісти шукали натхнення не лише у внутрішньому світі, але й у звичайних речах повсякденного життя. Їхні дослідження підсвідомого, міфологічних образів і примітивних мотивів прокладали шлях для багатьох наступних мистецьких течій. Таким чином, спадщина сюрреалізму залишається актуальною й надихає на сьогоднішній день, поширюючи свої впливи на широкий спектр творчості.
Ключові ідеї
- Андре Бретон описав сюрреалізм як «психічний автоматизм», що дозволяє виражати функціонування думки без втручання розуму. Художники використовують автоматизм або автоматичне письмо, щоб звернутися до підсвідомого під час створення мистецтва.
- Сюрреалісти були сильно вплинуті працями Зигмунда Фрейда, особливо його тлумаченням сновидінь. Його розкриття несвідомого стало теоретичною основою для багатьох аспектів сюрреалізму.
- Сюрреалістичні образи є найвідомішим аспектом руху, але їх важко класифікувати. Кожен художник мав власні мотиви, що виникали з їхніх снів або підсвідомості. Ці образи спрямовані на збиття глядача звичайних припущень. Природа була частою темою: Макс Ернст присвятив свої роботи птахам, Сальвадор Далі часто зображував мурах або яйця, а Хоан Міро використовував нечіткі біоморфні форми.
Виникнення
Сюрреалізм виник з дадаїзму, обидва рухи протистояли самовдоволенню середнього класу. Хоча сюрреалісти брали ідеї з різних джерел, Джорджіо де Кіріко мав значний вплив на деяких, використовуючи химерні образи, так само як і ряд митців примітивізму, наїву або фантастичних образів.
Сюрреалізм спочатку був літературною групою, пов’язаною з дадаїзмом, і заснований Андре Бретоном у 1924 році. Термін був вперше введений в 1917 році Гійомом Аполлінером. Група видавала журнал «La Révolution surréaliste» і мала Бюро сюрреалістичних досліджень, яке збирало інформацію про несвідому діяльність розуму.
Стилі та течії
Сюрреалізм, витікаючи з антираціоналістичного дадаїзму, був заснований як втеча від політичних турбот і для розгадки тривог. Художники використовували образи фантазії та сновидінь, щоб виразити свої внутрішні емоції, використовуючи різноманітні масові медіа.
Два основні стилі сюрреалістичного мистецтва були гіперреалізм та автоматизм. Деякі митці, такі як Далі і Магрітт, створювали гіперреалістичні картини, використовуючи багато деталей та реалістичність, щоб передати свої мрії. Інші, такі як Міро та Ернст, використовували автоматизм, щоб створити дивні, ексцентричні образи через різноманітні техніки.
Також сюрреалісти використовували скульптури та об’єкти, щоб розкрити нові способи сприйняття світу, часто виходячи за межі звичайних контекстів. Це рухало їх до нових розумінь сексуальності та психології, які лежали за межами звичайної реальності. Сюрреалізм був рухом, що змінював уявлення про мистецтво, відкриваючи нові способи виразності і сприйняття.
Розквіт та занепад сюрреалізму
Сюрреалізм, хоч і виник у Франції, швидко поширився по всьому світу, особливо в 1930-х і 1940-х роках, коли політичні потрясіння та Друга світова війна викликали загальне відчуття кризи. Багато сюрреалістів емігрували до Америки під час війни, що дало новий поштовх поширенню їхніх ідей.
Проте після війни ідеї сюрреалізму були викликані сумнівами екзистенціалізму, який був більш раціональним. У мистецтві абстрактні експресіоністи взяли на себе вплив сюрреалізму, впроваджуючи нові методи вираження несвідомого.
Андре Бретон все більше зацікавлювався політичним активізмом, що призвело до розпаду оригінального руху на різні фракції. Багато художників, таких як Роберто Матта, вважали мистецтво політичним за своєю суттю. Інші сюрреалісти, як Ів Тангі, Макс Ернст і Доротея Таннінг, залишилися в Америці, відділившись від Бретона.
Політичні потрясіння в Європі спричинили те, що Нью-Йорк став центром нового авангарду, який активно використовував абстракцію для вираження несвідомого. Цей напрям, у протиставленні «розмальованим від руки снам» Сальвадора Далі, знайшов відгук у виставці Пеггі Гуггенхайм у 1942 році. На цій виставці представлено були художники під впливом сюрреалізму разом з європейськими майстрами, як Міро, Клеє та Массон. Це підкреслило, наскільки швидко ідеї сюрреалізму поширювалися серед мистецької спільноти Нью-Йорка.
Альона Дмитрук
