Будучи складною і часом суперечливою тенденцією, «примітивізм» започаткував новий погляд на форми так званого «примітивного» мистецтва та їх присвоєння, і відіграв велику роль у радикальній зміні напряму європейського та американського живопису на рубежу 20-го століття. Примітивізм був не стільки мистецьким рухом, скільки течією серед різноманітних сучасних митців у багатьох країнах, які шукали в минулому та далеких культурах нові мистецькі джерела в умовах зростання індустріалізації та урбанізації.
Починаючи з кінця 19- го століття, приплив племінного мистецтва Африки, Океанії та індіанців до Європи запропонував художникам новий візуальний словник для вивчення. Багато в чому примітивізм дав митцям спосіб критикувати застійні традиції європейського живопису. Використання простіших форм і більш абстрактних фігур у примітивному мистецтві суттєво відрізнялося від традиційних європейських стилів зображення, і сучасні художники, такі як Гоген, Пікассо та Матісс, використовували ці форми для революції в живописі та скульптурі.
Хоча на перший погляд примітивізм був спробою охопити та підвищити статус племінних мистецтв, сам він був за своєю суттю європоцентричним підприємством і, у багатьох випадках, був упереджений проти самих мистецтв, які присвоював. Протягом кінця 20- го століття і в 21- му митці та науковці намагалися історично контекстуалізувати примітивізм і викрити його недоліки як основу для розуміння мистецтва неєвропейських культур.
Ключові ідеї
- Як розуміють сучасні митці, первісне мистецтво не лише забезпечило нові естетичні форми, воно також запропонувало глибшу та складнішу емоційну та духовну модель, яку митці використовували для критики модернізації західного суспільства. З відтінком ностальгії примітивізм шукав зв’язки з доіндустріальним минулим, у якому люди були більш пов’язані з природою та один з одним.
- Тривала спадщина примітивізму та довгострокові припущення про нижчу якість мистецтва з колонізованих територій ускладнили включення африканських, аборигенних та індіанських митців в історії мистецтва, але спроби створити глобальну історію мистецтва тривають.
- Сучасна реакція на примітивізм, часто з боку афроамериканських художників та інших, пов’язаних з різними країнами Африки, є спробою не просто привласнити форми племінного мистецтва, а дослідити, відновити та переосмислити повноту африканської спадщини в сучасному суспільстві.
Примітивізм відіграв важливу роль у формуванні сучасного мистецтва, але залишився європоцентричним та упередженим. Сучасна реакція на нього включає спроби історично контекстуалізувати його вплив та відновлення повноцінної африканської спадщини в мистецтві.
Альона Дмитрук
