На роботі людина керує відділом, удома доглядає за батьком, а ввечері навчається на курсах. У кожному середовищі від неї очікують різного. Соціальний статус позначає позицію в системі відносин, а соціальна роль — пов’язаний із нею набір очікувань щодо поведінки. Одна людина одночасно має кілька статусів і виконує різні ролі.
Статус не означає лише престиж
У побуті статус часто ототожнюють із впливом або достатком. У соціології учень, пасажир і сусід також є статусами. Вони визначають місце людини у взаємодії та пов’язані з ним права та очікування. Престиж є оцінкою позиції, а не синонімом будь-якого статусу.
Зазвичай розрізняють приписані та досягнуті статуси. Перші людина отримує переважно незалежно від власних зусиль, другі пов’язані з її діями й життєвим шляхом. Межа не завжди проста: професійна позиція залежить від навчання, але також від доступу до освіти та можливостей працевлаштування. Соціальне походження впливає на умови досягнення.
Як роль визначає очікування
Від учителя очікують пояснення матеріалу та оцінювання, від учня — участі в навчанні. Проте конкретний зміст ролей змінюється залежно від закладу, часу й домовленостей. Один колектив заохочує запитання, інший сприймає їх як сумнів в авторитеті. Роль тому не є незмінною інструкцією.
Ервінґ Ґофман досліджував самопрезентацію, використовуючи театральну метафору. Люди добирають слова, одяг та манеру поведінки відповідно до ситуації та аудиторії. Це не обов’язково обман. Офіційний тон під час співбесіди й невимушена розмова з друзями можуть бути однаково щирими, хоча виглядають по-різному.
Коли ролі суперечать одна одній
Рольовий конфлікт виникає, коли вимоги різних ролей важко поєднати. Працівника очікують на терміновій нараді саме тоді, коли він має забрати дитину. Рольове напруження стосується суперечливих вимог усередині однієї ролі: від керівника одночасно вимагають скоротити витрати й збільшити обсяг послуг.
Такі ситуації не завжди пояснюються поганим плануванням. Вони можуть бути закладені в організації часу та розподілі відповідальності. Дослідник перевіряє, хто має змогу змінити графік, передати завдання або отримати підтримку. Однакове навантаження створює різні труднощі за різних ресурсів.
Що дає належність до групи
Спільна ознака ще не створює групи. Усі мешканці певного віку утворюють статистичну категорію, але можуть не спілкуватися й не відчувати спільної належності. Група передбачає взаємодію та певне розпізнавання своїх учасників. Якщо з категорії автоматично робити спільноту, легко приписати багатьом незнайомим людям однакові інтереси лише через рік народження або місце проживання. Спільний вік не означає спільних цілей.
Первинні групи зазвичай характеризуються близькими й тривалими особистими зв’язками. Вторинні частіше об’єднують людей навколо завдання чи організаційної мети. Робоча команда може з часом стати колом друзів, тому цей поділ описує характер взаємин, а не назавжди закріплені категорії.
Референтною називають групу, з якою людина порівнює себе або на норми якої орієнтується. При цьому вона може до неї не належати. Молодий фахівець оцінює власні досягнення за кар’єрами відомих професіоналів, хоча їхні стартові умови були іншими. Вибір такого орієнтира впливає на відчуття успіху.
Межа між «своїми» й «чужими» допомагає підтримувати групову єдність, але може сприяти виключенню. Спільнота здатна одночасно підтримувати учасників і бути закритою для новачків. Тому запитання про групу має два боки: які можливості дає членство і хто залишається за порогом.
Іван Гудзенко
