Народ сенуфо — це одна з найбільш самобутніх етнічних груп Західної Африки, що сформувала багатий культурний ландшафт північного Кот-д’Івуару та південного сходу Малі. Їхня багатовікова історія, господарські традиції, соціальні структури й мистецькі здобутки являють собою унікальну суміш стародавніх світоглядних уявлень і гнучкої адаптації до змін середовища.
Етнічна й мовна мозаїка
Це не єдиний народ у вузькому сенсі, а радше група близькоспоріднених народностей, що говорять різними мовами: палака, диіміні, сенарі (у Кот-д’Івуарі) та суппіре (у Малі). Ці мови належать до гілки гур великої нігеро-конголезької мовної сім’ї. Сам термін «сенуфо» має зовнішнє походження, і в самих народних груп існують власні автентичні самоназви.
Історична динаміка цих народів має складну природу. Палака, наприклад, відокремилися від основного масиву ще до XIV століття. У цей час із заснуванням міста Конг як важливого торгового центру на шляху Бамбара почалися міграції, які поступово сформували сучасне розселення й різноманіття сенуфських спільнот.
Соціальні структури та побут
Традиційна основа суспільства сенуфо — розширена патріархальна родина, що об’єднує кілька поколінь: патріарха, його синів із дружинами та дітей. Шлюби укладаються за домовленістю родин, при цьому полігінія (шлюб одного чоловіка з кількома жінками) є звичайною практикою. Унікальною особливістю є те, що спадкування і правонаступництво здійснюються по материнській лінії — явище доволі рідкісне для суспільств Західної Африки.
Господарське життя зосереджене навколо землеробства. Вони вирощують насамперед кукурудзу (маїс) і просо, створюючи фермерські поселення із глинобитними будинками. Архітектура варіюється відповідно до клімату: вологі південні райони відзначаються оселями зі стріхами зі соломи, у той час як на більш сухій півночі поширені будівлі з плоскими дахами.
Окреме місце у культурі займають обряди ініціації підлітків, що мають не лише символічний, але й практичний характер: вони готують молодь до виконання дорослих родових обов’язків, закладаючи фундамент для суспільної зрілості.
Мистецтво та музика
Народи сенуфо є всесвітньо визнаними майстрами дерев’яної скульптури. Їхні маски та фігури вирізняються глибокою символікою та вишуканістю форм. Маски часто використовуються у ритуальних церемоніях, де вони втілюють духів предків або сили природи.
Музика займає центральне місце в їхньому житті. Сенуфо грають на різноманітних інструментах: маримбах, налаштованих залізних гонгах, барабанах, валторнах і флейтах. Їхні ритми і мелодії супроводжують як повсякденне життя, так і релігійні ритуали, виступаючи каналом комунікації з надприродним світом.
Данило Ігнатенко
