Себастьян Сальгадо, народився в Айморес, Бразилія, спочатку отримав освіту економіста, але згодом у 1970-х роках віддав перевагу фотографії. Вивчивши економіку в Університеті Сан-Паулу та отримавши докторську ступінь у Паризькому університеті, він займав посаду в Міжнародній організації кави в Лондоні, що вразила його поїздками до Африки та збудила його інтерес до фотографії. У 1973 році він почав працювати незалежним фотожурналістом. Почавши роботу в якості фотожурналіста для агентства Sygma у Парижі у 1974 році, він згодом приєднався до кооперативу Magnum у 1979 році.
За наступні десять років Сальгадо зафіксував широкий спектр тем, знімаючи голод у Нігерії та громадянську війну в Мозамбіку. В 1981 році його фотографія намагання Джона Хінклі вбити президента Рональда Рейгана принесла йому широку відомість у Сполучених Штатах. До середини 1980-х років Сальгадо переважно присвятив себе довгостроковим проектам, розповідаючи історії через серії зображень. Він утвердив свій стиль, ставлячи акцент на формальній красі та сильних композиціях, що надають його знімкам відчуття благородства.
Сальгадо створив ряд документальних серій, таких як Sahel: L’homme en détresse (1986), Other Americas (1986), An Uncertain Grace (1990) та Workers (1993), що досліджують застаріння ручної праці. Його роботи отримали численні нагороди, серед яких премія Юджина Сміта за гуманітарну фотографію, премії ICP Infinity за журналістику, премія Ерні та Віктора Хассельблада та приз Міжнародного фестивалю в Арлі за найкращу фотокнигу року для робітників.
Фотографії Сальгадо показують людей, що живуть у скрутних економічних умовах, але він передає їхню гідність і цілісність, не роблячи їх героями або об’єктами жалю. Його роботи засвідчують тонке розуміння соціальних та економічних ситуацій, що рідко зустрічається у роботах інших фотографів, які зображують подібні теми.
Альона Дмитрук
