Багато римських скульптур були копіями грецьких оригіналів, але їхній власний внесок у класичну скульптуру був у формі портретів. Наголошуючи на реалістичному підході, римляни вважали, що зображення видатних людей такими, якими вони є, з бородавками та іншим, є ознакою характеру. Навпаки, в імператорському Римі портрети звернулися до ідеалістичних трактувань, оскільки імператори, починаючи з Августа, хотіли створити політичний образ, показуючи їх спадкоємцями як класичної Греції, так і римської історії. Як наслідок, греко-римський стиль розвинувся в скульптурному рельєфі, як це видно на Вівтарі миру Августа (13 р. до н. е.).
Римляни також відродили метод грецького розпису скла для використання в портретах. Більшість зображень мали розмір медальйонів чи округлень, вирізаних із посудини для пиття. Заможні римляни виготовляли чаші для пиття з зображенням із золотого скла, а після смерті власника портрет вирізався в круглій формі та закріплювався на стінах катакомби як маркер гробниці.
Одними з найвідоміших мальованих римських портретів є фаюмські портрети мумій, названі на честь місця в Єгипті, де вони були знайдені, які покривали обличчя муміфікованих мертвих. Портрети, збережені посушливим кліматом Єгипту, складають найбільшу групу портретного живопису класичної епохи, що збереглася. Більшість портретів мумій були створені між 1- м століттям до н. е. і 3 -м століттям н. е. і відображають переплетення римської та єгипетської традицій у той час, коли Єгипет перебував під владою Риму. Незважаючи на ідеалізацію, картини демонструють надзвичайно індивідуалістичні та натуралістичні характеристики.
Римський портрет відображає багатогранність римської культури та суспільства. Це мистецтво допомагає нам краще розуміти життя, ідеали та цінності тих, хто жив у той час.
Альона Дмитрук
