У контексті Наполеонівських війн кампанія 1800 року на Дунаї стала однією із ключових театрів бойових дій, де французькі війська під командуванням Віктора Моро продемонстрували високий рівень оперативного мистецтва. Переправа через Рейн 1 травня 1800 року поблизу Страсбурга, Брайзаха і Базеля відкрила шлях для глибокого наступу в Південну Німеччину.
Перші зіткнення виявили слабкість австрійської оборони. Уже 3 травня генерал Клод Жак Лекурб здобув перемогу при Штокаху, а сам Моро розгромив сили Поль Край під Енгеном. Подальші бої при Месскірху змусили австрійців відступити до Ульма, втрачаючи ініціативу.
Проте Моро не пішов на прямий штурм укріплених позицій. Його рішення обійти противника стало зразком маневреної війни. Переправившись через Дунай між Гехштедтом і Донаувертом 19 червня, французька армія змусила Края залишити Ульм без бою. Це дозволило французам без значного опору зайняти Мюнхен і відкинути австрійців до річки Інн.
Перемир’я і перегрупування сил
Парсдорфське перемир’я 15 липня 1800 року тимчасово зупинило бойові дії, але не вирішило конфлікту. Обидві сторони використали паузу для перегрупування: приблизно по 100 тисяч військових було зосереджено між Дунаєм і Тіролем. Французьке ліве крило прикривали війська Армії Майна, тоді як австрійці утримували сильні позиції в Тіролі.
Цей етап війни характеризувався стратегічною невизначеністю. Австрійське командування, намагаючись випередити новий наступ Моро, вирішило перейти в атаку восени 1800 року.
Битва при Гогенліндені
Кульмінаційним моментом стала Битва при Гогенліндені 3 грудня 1800 року. Австрійські війська намагалися здійснити обхідний маневр, просуваючись колонами через складну лісисту місцевість у зимових умовах. Однак саме ці фактори зіграли проти них.
Моро, використовуючи розосередженість противника, організував контрудар. Французька мобільність і координація дозволили розгромити австрійські сили по частинах. Втрати австрійців були катастрофічними: близько 14 тисяч убитих і поранених, 80 гармат і тисячі полонених. Ця перемога стала однією з найвизначніших у кар’єрі Моро і фактично визначила результат кампанії. Французьке переслідування було настільки енергійним, що австрійська армія втратила здатність до організованого опору.
Шлях до миру
Наслідком розгрому стало Штайрське перемир’я, укладене 25 грудня 1800 року. Австрія погодилася розпочати мирні переговори без участі Великої Британії, що свідчило про стратегічну ізоляцію імперії.
Паралельно розгорталися події в Італії. Французькі війська, порушивши перемир’я, зайняли Тоскану, реагуючи на британську активність у Ліворно. Генерал Жак Макдональд здійснив складний перехід через Альпи, подолавши перевал Шплюген із 14-тисячним корпусом для підтримки армії Гійом Брюн.
Подальші дії французів змусили австрійців залишити позиції на Адідже та Бренті. Уже 15 січня 1801 року було укладене Тревізьке перемир’я, що остаточно підтвердило стратегічну поразку Австрії.
Дунайська кампанія 1800 року стала зразком маневреної війни нового типу. Вона продемонструвала ефективність оперативної гнучкості, швидких маршів і координації корпусів. Перемога при Гогенліндені не лише завершила бойові дії на цьому театрі, але й створила передумови для загального миру в Європі.
Данило Ігнатенко
