Босфорська протока — вузький, проте стратегічно надзвичайно важливий водний шлях, що з’єднує Чорне море з Мармуровим, а через нього — з Егейським та Середземним морями. Розташована між європейською та азійською частинами Туреччини, вона виконує не лише географічну функцію межі, але й історично сформувалася як політико-військовий та економічний центр регіону.
Географічні особливості
Босфор має протяжність близько 30 км. Його ширина варіюється від 3,7 км на півночі до лише 750 метрів у найвужчому місці між фортецями Румеліхісари та Анадолухісари. Глибина протоки становить від 36,5 до 124 метрів. Унікальною гідрологічною особливістю є наявність двох протилежних течій: поверхнева — з Чорного до Мармурового моря, а глибинна — в зворотному напрямку, що забезпечує сталий обмін водами з різною солоністю
Екологія та біорізноманіття
Завдяки своїм течіям та розташуванню Босфор є важливим міграційним шляхом для багатьох видів риби. Протока також має велике значення для місцевої екосистеми, підтримуючи біорізноманіття уздовж заліснених берегів, де розміщені численні поселення, вілли, курорти та історичні споруди.
Історичне значення
Назва «Босфор» походить з грецького boos poros — «брід через биків», що відсилає до легенди про Іо. Протягом століть протока мала надзвичайне стратегічне значення. Для захисту Константинополя, що лежить на південному кінці протоки, зводилися укріплення: османський султан Баязид І збудував фортецю Анадолухісари в 1390–1391 роках, а Мехмед ІІ — фортецю Румеліхісари в 1452 році, готуючись до взяття Візантії.
У XIX столітті європейські держави закріпили у договорах правила судноплавства через Босфор (Лондонська конвенція 1841 року, Конвенція 1871 року). Після Першої світової війни протока перебувала під міжнародним контролем. Лише у 1936 році Туреччина повернула собі повний суверенітет над нею згідно з Конвенцією Монтре.
Сучасна інфраструктура
Сьогодні Босфор є не лише судноплавною артерією, але й важливим транспортним вузлом. Через протоку побудовано три мости:
Богазичі (Босфор I) — завершено 1973 року, проліт 1074 м;
Фатіх Султан Мехмед (Босфор II) — завершено 1988 року, проліт 1090 м;
Явуз Султан Селім (Босфор III) — відкритий 2016 року, проліт 1408 м.
Також функціонують два тунелі: Мармарай (відкрито 2013 року) та Євразія (відкрито 2016 року).
Як водна артерія світового масштабу, Босфор залишається ключовим елементом міжконтинентального сполучення, що об’єднує Європу та Азію.
Данило Ігнатенко
