У фізіології людини артеріями називають судини, що відводять кров від серця. Переважна більшість артерій транспортує насичену киснем кров, за винятком легеневої артерії, яка несе деоксигеновану кров до легень, де відбувається газообмін: збагачення киснем і виділення вуглекислого газу.
Артеріальний тиск і динаміка пульсу
Серце, скорочуючись, створює високий тиск, завдяки якому кров проштовхується в аорту — найбільшу артерію організму. У момент викиду крові з лівого шлуночка відбувається розширення артеріальних стінок, а під час діастоли — їх еластичне скорочення, що забезпечує безперервність потоку. Ці ритмічні хвилі розширення й відчутні як пульс.
Морфологія артерій
Стінка артерії складається з трьох функціонально спеціалізованих шарів:
Внутрішня оболонка (tunica intima) — тонка вистилка, вкрита ендотелієм, через яку відбувається обмін сигналами між кров’ю й судинною стінкою. Еластична мембрана забезпечує гнучкість і пружність.
Середня оболонка (tunica media) — головна м’язова складова, сформована з гладком’язових клітин та еластичних волокон. Саме вона регулює діаметр судини, а отже — артеріальний тиск і кровотік.
Зовнішня оболонка (tunica adventitia) — міцний шар зі сполучної тканини, що виконує механічну опорну функцію й містить судини, які живлять саму стінку артерії (vasa vasorum).
У великих артеріях, таких як аорта, tunica media особливо розвинена, що дозволяє ефективно амортизувати хвилі тиску. Середні й дрібні артерії мають товщу стінку відносно меншого просвіту, що дає змогу тонко регулювати потік у конкретних тканинах.
Гілкування: від аорти до артеріол
Аорта — вихідна точка системного кровообігу — піднімається вгору, утворює дугу, з якої відходять гілки до голови, шиї та верхніх кінцівок, а потім спускається донизу вздовж хребта. На своєму шляху вона утворює численні гілки, які живлять органи грудної клітки, черевної порожнини та тазу.
У нижній частині аорта роздвоюється на клубові артерії, які постачають кров до ніжок. У процесі гілкування артерії стають дедалі меншими, переходячи у артеріоли, а потім у капіляри — місце, де фактично відбувається обмін речовинами між кров’ю та тканинами.
Артеріоли
Артеріоли — це термінальні гілки артерій, що мають найважливішу функцію: регулювати опір кровотоку, впливаючи на системний артеріальний тиск. Вони мають розвинену м’язову стінку, яка піддається нейрогуморальній регуляції (зокрема адреналіном, ангіотензином, NO), і здатна до вазоконстрикції чи вазодилятації.
Патофізіологічний контекст
Порушення артеріальної функції лежить в основі гіпертонії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця та інсульту. Зміни в структурі стінок, втрати еластичності, накопичення ліпідних бляшок та ендотеліальна дисфункція є критичними моментами розвитку судинних патологій.
Артерії в анатомічному та клінічному вимірі
Кожна велика артерія має назву, ділянку кровопостачання та клінічну значущість. Наприклад:
Сонна артерія — постачає кров до мозку, її ураження пов’язане з інсультами;
Плечова артерія — легко пальпується для вимірювання пульсу;
Черевна аорта — місце, де часто виникають аневризми.
Розуміння анатомії артерій є фундаментом для діагностики, ангіографії, інтервенційної хірургії та інтенсивної терапії.
Данило Ігнатенко
