Апокаліпсис або Одкровення від Іоанна Богослова – це остання частина Біблії. Текст, написаний Іоанном – це справжній хорор або книга жахів. Читаючи його, ви будете вражені яскравими образами, якими наповнений цей твір. Ми не знаємо, чи автору Одкровення приходили видіння, чи це були галюцинації втомленого аскета, спричинені недоїданням, слабкістю організму, психічними розладами тощо.
Слово Апокаліпсис не означає кінець світу. З грецької мови воно перекладається, як одкровення. Правильніше і точніше – розкриття, знімання покрову. Одкровення від Іоанна можна назвати хорором і книгою жахів. Герой тексту – постійно пише про події, які йому являлися. Виникає враження, що ці видіння наче споглядання образів, які демонструються в кінотеатрі на великому екрані.
Апокаліпсис виділяється кінематографічністю. Всі жахливі події легко уявляються. Одкровення розвиває фантазію, його цікаво читати в будь-якому віціє. Починати можна з дев’яти років, або пізніше. Всі монстри: «чудовисько з багатьма головами», «звір, який виходить з моря», «звір з під землі», «вершник на ім’я Смерть» здаються зловісними. Вони жахливіші за клоуна Пенівайза Стівена Кінга, чи голлівудські «жахастики»: привидів перевертнів, вампірів, гігантських динозаврів. Насичений описами епідемій, насилля, смертей, плачу, страждань людей..
Все жахіття описане в Одкровенні від Іоанна може налякати, вразити, але також, покращити ваш літературний смак, продемонструвати, наскільки людська фантазія може розвинутися, створюючи химери, які ніколи не існували в реальності. Звичайно Апокаліпсис – це дуже діючий засіб для розвитку уяви, тільки не варто жити однією фантазією. Остання частина Біблії завжди лякала людей, нічого не змінилося за тисячі років. Сучасним читачам цікаво буде читати його, нажахатися, відчути збудження, збагатити свою уяву, відпочити від побутових проблем.
