Зурванізм — це релігійно-філософська течія, що виникла в Персії під час правління династії Сасанідів (III–VII ст. н. е.). Він став альтернативою ортодоксальному зороастризму, який на той час набув виражених дуалістичних рис у вченні про боротьбу добра (Ахура Мазди) та зла (Ангри Майнью). На відміну від класичного зороастризму, зурванізм проголошував час (Зурван) першоджерелом усього сущого, що надавало цьому вченню унікальний космологічний і філософський характер.
Зурван — бог часу та долі
Центральним божеством зурванізму є Зурван (авест. Zurvān), який уособлює безмежний і нестворений час. Він розглядався у двох основних аспектах:
- Zurvān Akarana (Безмежний час)— вічний, позамежний принцип, що стоїть над творінням.
- Zurvān Dareghō-Chvadhāta (Час тривалого панування)— активний прояв часу в матеріальному світі, що визначає долі людей та циклічність буття.
Зурвану приписували епітети ashōqar, frashōqar та zarōqar, значення яких залишається предметом наукових дискусій. Його шанували в чотирьох формах, що, ймовірно, відображало різні фази часу та його вплив на світ.
Космологія та вплив астрології
Зурванізм тісно пов’язаний з астрологічними уявленнями, запозиченими з греко-вавилонської традиції. На думку дослідників, ця течія особливо поширилася в Західній Персії, де відбувався культурний обмін з Месопотамією. У пізніших текстах Зурван постає як батько Ормазда (Ахура Мазди) та Арімана (Ангри Майнью), що свідчить про синкретизм із зороастризмом.
Взаємодія з іншими релігіями
Зурванізм справив значний вплив на інші релігійні течії:
- Мітраїзм— у якому Зурван шанувався як верховне божество, пов’язане з космічними циклами.
- Маніхейство— де ідея вічного часу як першопричини знайшла своє відображення в дуалістичній космології.
Суперечності з ортодоксальним зороастризмом
Хоча зурванізм розвивався в руслі зороастризму, його фаталістичний світогляд суттєво відрізнявся від активної етичної боротьби, проголошеної Заратуштрою. Деякі вчені вбачають у зурванізмі відгомін доіранських або мідійських культів, що підкреслює його унікальність.
Данило Ігнатенко