Волинь завжди була місцем, яке вабило до себе мандрівників, правителів та завойовників. Цей регіон з багатою історією став свідком подій, що змінювали долю держав, а його серце – Луцьк – залишив по собі глибокий слід у літописах. Однією з головних пам’яток міста є замок Любарта, перлина української архітектурної спадщини, яку обов’язково слід побачити на власні очі.
Легендарна історія замку
Історія замку бере свій початок у X столітті. Протягом століть він зазнавав численних облог, змінював господарів, але незмінно залишався важливим стратегічним та культурним центром. Кам’яні стіни, що дійшли до нас у чудовому стані, зведені за часів литовського князя Любарта у XIV столітті.
У 1366 році Луцьк став столицею Галицько-Волинської держави, а його замок — центром політичного життя регіону. У XV столітті тут відбулася знакова зустріч європейських правителів для обговорення спільної боротьби проти османської загрози. Після Люблінської унії 1569 року замок втратив статус князівської резиденції й перетворився на осередок духовної та судової влади Волині.
Після падіння Речі Посполитої (1795 р.) споруда використовувалася як канцелярія, архів і житло для чиновників. У XX столітті Луцький замок пережив періоди польського панування, а з 1945 року увійшов до складу УРСР. Нині він є частиною історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».
Архітектурні особливості
Замок має унікальну архітектуру. Його трикутна форма, висота стін у 12 метрів та готична кладка створюють величний вигляд. Вежі з’єднані міцними мурами, а бойові галереї й бійниці свідчать про ретельну оборонну підготовку. Окрім Верхнього замку, існував і Нижній, але від нього залишилися лише сліди валів.
В’їзна вежа – найвідоміша, адже саме вона зображена на 200-гривневій купюрі. Стирова вежа височіє над однойменною річкою та служила скарбницею, в’язницею й бібліотекою. Владича вежа відома своєю колекцією дзвонів, яка є унікальною для України.
Замок Любарта зберіг не лише архітектурну спадщину, а й безліч цікавих фактів. У його стінах працював Іван Виговський, а в замковій канцелярії було створено понад мільйон історичних документів. Серед експонатів замку є дзвін XVII століття, який пережив століття воєн, а на одній із цеглин мурів залишила свій автограф сестра Лесі Українки, Ольга Косач.
Данило Ігнатенко
