Тольтеки — плем’я, що розмовляло мовою науатль і домінувало на території сучасної центральної Мексики з X по XII століття н.е. Назва «тольтеки» буквально перекладається як «очеретянин», що пов’язано з їхнім головним містом — Толланом («Місце очерету»), розташованим поблизу сучасного міста Тула, приблизно за 80 кілометрів на північ від Мехіко.
Військова могутність
Приблизно у 900 році н.е. вони розграбували та спалили велике місто Теотіуакан, що знаменувало зміну балансу сил у регіоні. За переказами, ці дії були очолені воєначальником Мішкоатлем. Його син, Топільцин Кецалькоатль продовжив розширення територій та започаткував об’єднання невеликих держав різного етнічного походження в єдину імперію. Сам він прийняв ім’я Кецалькоатля, культ якого став основою релігійного життя тольтеків.
Племена тольтеків широко впливали на сусідні регіони Мезоамерики, зокрема на південь Юкатану, де в таких важливих містах майя, як Чичен-Іца та Маяпан, були запроваджені їхні культи та військові ордени — Койота, Ягуара та Орла.
Майстерність
Тольтеки славилися не лише військовою організацією, а й мистецтвом. Їм належать численні архітектурні шедеври — монументальні портики та колони, оздоблені різьбленням у вигляді змій, гігантські статуї воїнів, а також унікальні лежачі фігури, відомі як Чак Мул ( лежача фігура з повернутою на 90 градусів головою, яка спирається на лікті та тримає чашу або диск на животі). Їхні ремісники створювали вишукані металеві вироби, які вражали складністю техніки і майстерністю виконання.
Падіння
Починаючи з XII століття, влада тольтеків почала слабшати через вторгнення кочових племен чічімеків. У числі завойовників були і ацтеки, які зруйнували столицю Толлан приблизно в середині XII століття. Падіння тольтеків відкрила шлях для нового етапу, зокрема для піднесення ацтекської імперії.
Данило Ігнатеко
