Ацтеки самі цінували образотворче мистецтво і збирали твори з усієї своєї імперії, щоб повернути їх до Теночтітлану та часто церемоніально ховати. Мистецтво ацтеків було еклектичним і варіювалося від мініатюрних вигравіруваних дорогоцінних предметів до масивних кам’яних храмів. Монументальні скульптури були особливо улюбленими і могли бути жахливими чудовиськами, як-от колосальна статуя Коатлікуе, або бути дуже реалістичними, як-от знаменита скульптура сидячого Ксочіпіллі.
Організовані в гільдії та приєднані до головних палаців, ремісники могли спеціалізуватися на металообробці, різьбі по дереву або кам’яній скульптурі з використанням таких матеріалів, як аметист, гірський кришталь, золото, срібло та екзотичні пір’я. Можливо, одними з найяскравіших предметів мистецтва є ті, які використовували бірюзову мозаїку, як-от знаменита маска Шюхтекутлі. Звичайні форми гончарних посудин включають антропоморфні вази яскравих кольорів, а особливу увагу заслуговує чудово виготовлений і високо цінований посуд Чолула від Чоколан.
Мистецтво ацтеків зображувало різноманітні сюжети, але особливо популярними були тварини, рослини та боги, особливо ті, що стосувалися родючості та сільського господарства. Мистецтво також могло використовуватися як пропаганда для поширення імперського панування в Теночтітлані. Такі приклади, як «Сонячний камінь», «Камінь Тізока» та «Трон Мотекузоми II», відображають ідеологію ацтеків і прагнуть тісно пов’язати політичних правителів із космічними подіями й навіть самими богами. Навіть архітектура могла досягти цієї мети, наприклад, піраміда Темпло Майор намагалася відтворити священну гору-змію з ацтекської міфології Коатепек, а храми та статуї з символами ацтеків були встановлені по всій імперії.
Данило Ігнатенко
