Парваті є однією з центральних фігур в індуїстському пантеоні, втіленням жіночої енергії (шакті), дружиною Шиви — одного з трьох верховних богів індуїзму. Її ім’я буквально означає «донька гори», і ця назва підкреслює її божественне походження Парваті була народжена як донька Гімалая, персоніфікованого бога гір.
Парваті постає як богиня лагідності, доброзичливості та материнської любові, що водночас поєднує в собі силу аскези, витривалості та вірності. Вона не просто дружина Шиви, а його космічна доповненість, втілення енергії, без якої він є неповним. Саме через неї Шива проявляє себе в активній формі, бо Парваті втілює шакті — рушійну силу Всесвіту.
Аскетизм і здобуття Шиви
Згідно з міфологічною традицією, Парваті не одразу стала дружиною Шиви. Щоб здобути його прихильність, вона піддала себе суворій аскезі, медитуючи в горах протягом тривалого часу. Її духовна дисципліна і непохитна відданість вразили Шиву, і врешті-решт він прийняв її як свою дружину. Цей сюжет основа численних переказів, зокрема знаменитої поеми Калідаси «Кумарасамбхава» («Народження Кумари»), яка розповідає про їхній союз і народження їхнього сина.
Материнство і діти
Індуїстські тексти подають складну і символічну картину материнства Парваті. У таких епічних творах, як Махабхарата, Рамаяна та Пурани, описується народження Кумари (також відомого як Сканда або Картікея) — бога війни. Особливістю цього міфу є те, що Кумара народився з насіння Шиви без прямої участі Парваті, а втілився з енергії, яку Шива не зміг втримати.
Натомість, створення другого сина Ганеші, пов’язане безпосередньо з Парваті. За міфами, вона створила Ганешу самостійно з пасти для купання і вдихнула в нього життя. Після конфлікту з Шивою, який через непорозуміння відтяв йому голову, богові було даровано нову голова — слонячу. Так Ганеша, син Парваті, став одним із найшанованіших богів індуїстського пантеону, покровителем мудрості, знання і починань.
Іконографія і міфологічне значення
Парваті часто зображується в індуїстському мистецтві поруч із Шивою. Вона представлена як красива, зріла жінка або грайлива супутниця, або споглядачка його божественних діянь. Їхнє міфічне місце перебування гора Кайлас, яка символізує духовну вершину і вищу реальність. Парваті — не лише пасивна супутниця Шиви, а його рівноправна співрозмовниця. Особливо це видно в тантричних текстах, які побудовані у формі діалогу між Парваті та Шивою. У цих бесідах вона ставить запитання про природу буття, енергії, звільнення і ритуали, а Шива відповідає, передаючи вищу мудрість.
Роль у тантризмі і шактизмі
У традиціях тантризму Парваті відіграє особливу роль як перша учениця і перша ініційована Шивою. Вона є активною учасницею духовного процесу, запитуючи, слухаючи, осмислюючи та практикуючи. У шактизмі, течії, що поклоняється Богині як головній силі Всесвіту, Парваті ототожнюється з усіма формами жіночого божества: від лагідної Уми до грізної Дурґи та руйнівної Калі. У цьому сенсі вона постає як багатогранна богиня, яка охоплює всі аспекти жіночої природи — від любові і турботи до сили і нищення.
Данило Ігнатенко
