Папа Лев XIV, у миру Роберт Френсіс Превост, народився 14 вересня 1955 року в Чикаго, штат Іллінойс, у родині вчителя і бібліотекаря. Від раннього дитинства був залучений до католицького середовища, навчався у католицькій школі, служив вівтарником і здобув духовну освіту в середній семінарії святого Августина в Мічигані. У 1977 році отримав ступінь бакалавра з математики в Університеті Вілланова. Того ж року вступив до ордену августинців, а в 1982 році був висвячений на священика.
Свою богословську освіту продовжив у Католицькому богословському союзі в Чикаго, а згодом у Римі, де здобув ліцензіат і докторський ступінь з канонічного права в Папському університеті святого Томи Аквінського. Наукова робота Превоста була присвячена питанню ролі місцевого пріора в структурі августинського ордену.
У 1985 році Превост почав місіонерську діяльність у Перу. Протягом наступного десятиліття він займав керівні посади в церковних структурах, викладав канонічне право, працював парафіяльним священиком і директором семінарії. Його праця була спрямована на формування духовенства і розвиток церковної спільноти. У 1999 році він повернувся до Чикаго, де став настоятелем монастиря. Його адміністративна діяльність у США спричинила дискусії через рішення щодо розміщення священика, звинуваченого в насильстві, однак він діяв у межах чинного тоді церковного протоколу.
У 2001 році Превоста обрали генеральним пріором августинського ордену, що засвідчило його високий авторитет у чернечому середовищі. Після завершення терміну на цій посаді він знову був направлений до Перу, де став апостольським адміністратором, а з 2015 року — єпископом Чіклайо. Під час свого служіння він був причетний до роботи комісії правди, що розслідувала зловживання у спільноті Sodalitium Christianae Vitae. У квітні 2025 року ця організація була розпущена Папою Франциском.
У 2023 році Франциск призначив Превоста префектом Дикастерії у справах єпископів та президентом Папської комісії у справах Латинської Америки. Того ж року він отримав кардинальський сан.
8 травня 2025 року Превоста обрали Папою Римським. Він став першим понтифіком із США і другим із Західної півкулі після Папи Франциска. Ім’я Лев XIV, яке він обрав, є символічним, оскільки Лев XIII був відомий своєю соціальною енциклікою Rerum novarum, що поклала початок католицькому соціальному вченню. Новий Папа наголосив на актуальності цього документа в добу штучного інтелекту та глобальних економічних викликів.
У своєму першому зверненні до вірян Папа згадав слова святого Августина, наголошуючи на єдності й спільному шляху християн до Божої батьківщини. Він закликав кардиналів оновити вірність принципам Другого Ватиканського собору та програмі Evangelii gaudium, яка передбачає відкриту і місіонерську церкву, що служить бідним і відкинутим.
Папа Лев XIV має подвійне громадянство США і Перу, що додає універсальності його духовному досвіду. Його обрання стало компромісом між ліберальними та консервативними силами в церкві. Попри стриманий стиль комунікації, він чітко висловлює позицію з ключових соціальних питань. Зокрема, ще до обрання він критикував спроби використовувати християнську доктрину для виправдання антиміграційної політики, вказуючи на викривлене тлумачення вчення святого Августина.
У питаннях, пов’язаних з благословенням одностатевих союзів або дияконатом для жінок, Папа дотримується виваженої позиції, залишаючи простір для діалогу, не роблячи остаточних заяв.
Папа Лев XIV уособлює нову епоху в історії Католицької Церкви, де поєднуються пастирська чутливість, місіонерський досвід, академічна глибина та прагнення до єдності в глобальному християнстві.
Данило Ігнатенко
