Облога Чарльстона, що завершилася 12 травня 1780 року, стала однією з найважливіших і найтрагічніших подій Американської революції. Захоплення британською армією найбільшого міста Південної Кароліни стало найбільшою поразкою американських сил за всю Війну за незалежність США.
Передумови облоги та значення Чарльстона
Під час Американської революції Чарльстон був одним із найважливіших міст колоній. Це був найбільший порт Південної Кароліни, центр міжнародної торгівлі та ключовий логістичний вузол, через який проходили поставки продовольства, зброї та військового спорядження. Саме тому британське командування ще на початку війни неодноразово намагалося захопити місто.
Першу спробу британці здійснили 1776 року, коли потужна ескадра адмірала Пітера Паркера разом із військами генерала Генрі Клінтона атакувала форт Салліван. Оборону форту очолював генерал Вільям Моултрі, і попри значну перевагу британського флоту американці зуміли відбити штурм. На честь цієї перемоги форт згодом отримав назву форт Моултрі. Друга спроба була зроблена 1779 року, коли британські війська під командуванням генерала Огастеса Прево також не змогли захопити місто.
Попри ці невдачі, британське командування не відмовилося від своїх планів. До кінця 1770-х років стало очевидно, що війна на півночі зайшла в глухий кут. Лондон вирішив змінити стратегію та перенести основні бойові дії до південних колоній. У британському уряді вважали, що саме на Півдні проживає велика кількість лоялістів, які підтримують британську корону і після прибуття регулярної армії готові виступити проти повстанців.
Британський наступ на Півдні
Перші результати нової стратегії з’явилися вже 1778 року, коли британські війська захопили Саванну в Джорджії. Незабаром під контролем Великої Британії опинилася значна частина цієї колонії. Наступною головною ціллю став Чарльстон — найбільший порт американського Півдня.
У грудні 1779 року генерал Генрі Клінтон вирушив із Нью-Йорка на чолі великої експедиції. Через сильні шторми британський флот був змушений тимчасово зупинитися в Саванні, але вже в лютому 1780 року армія відновила похід. Британці висадилися приблизно за 50 кілометрів на південь від Чарльстона й розпочали систематичний наступ на місто. Оборону американців очолював генерал Бенджамін Лінкольн, який мав у своєму розпорядженні гарнізон Континентальної армії, місцеве ополчення та невелику військово-морську флотилію.
Початок облоги
Протягом кількох тижнів британська армія методично просувалася до Чарльстона, поступово замикаючи кільце облоги. Одночасно британський флот увійшов до гавані міста, позбавивши американців можливості отримувати допомогу морем. Розуміючи, що кораблі все одно не зможуть прорвати британську блокаду, американська флотилія затопила власні судна, а гармати з них були перенесені на берег для посилення міської оборони.
На початку квітня 1780 року британські інженери почали споруджувати облогові укріплення й артилерійські батареї. Поступово британська артилерія наблизилася до міста настільки, що змогла вести безперервний вогонь по американських позиціях. Захисники Чарльстона дедалі більше втрачали можливість ефективно чинити опір.
Ізоляція міста
Вирішальним моментом кампанії стала битва при Монкс-Корнер 14 квітня 1780 року. Британський загін під командуванням лейтенант-полковника Банстре Тарлтона завдав поразки американським силам, які мали забезпечити зв’язок Чарльстона з внутрішніми районами колонії. Ця перемога остаточно відрізала місто від будь-яких можливих підкріплень.
Після цього становище гарнізону різко погіршилося. Усі сухопутні шляхи були перекриті британськими військами, а море контролював британський флот. Запаси продовольства, боєприпасів і медикаментів швидко скорочувалися, тоді як артилерійські обстріли ставали дедалі інтенсивнішими. Генерал Лінкольн розумів, що шансів на прорив або допомогу майже не залишилося.
Капітуляція Чарльстона
Після більш ніж місяця облоги американська оборона фактично втратила можливість продовжувати боротьбу. 12 травня 1780 року генерал Бенджамін Лінкольн був змушений погодитися на капітуляцію.
Умови здачі були різними для різних категорій захисників. Британське командування погодилося умовно звільнити більшість бійців місцевого ополчення, дозволивши їм повернутися додому після обіцянки не брати участі у війні. Водночас основні сили Континентальної армії, які становили професійне ядро американського війська, були взяті в полон. Для революційної армії це стало надзвичайно важкою втратою, адже одночасно було втрачено тисячі досвідчених солдатів, значні запаси озброєння та один із найважливіших портів колоній.
Наслідки облоги
Перемога під Чарльстоном стала найбільшим успіхом британської армії за всю Американську революцію. Захоплення міста забезпечило Великій Британії контроль над головним портом Південної Кароліни та створило сприятливі умови для подальших військових операцій у південних колоніях. У Лондоні здавалося, що нова стратегія повністю виправдала себе й що завдяки підтримці лоялістів повстання на Півдні буде швидко придушене.
Проте ці очікування не справдилися. Хоча британці встановили контроль над значною територією, вони так і не змогли остаточно підкорити населення регіону. Уже незабаром боротьба перейшла у форму партизанської війни, а американські командири, серед яких Френсіс Маріон, Томас Самтер та інші, почали завдавати британцям постійних ударів. Зрештою саме кампанії на Півдні привели до вирішальної облоги Йорктауна 1781 року, яка фактично завершила війну.
Данило Ігнатенко
