Індська цивілізація, також відома як Хараппська цивілізація, є однією з найдавніших міських культур у світовій історії. Її розквіт припадає на період між 2500 та 1700 роками до н.е., хоча деякі південні поселення могли існувати аж до 2-го тисячоліття до н.е. Серед трьох найдавніших цивілізацій світу – Месопотамії, Єгипту та Інду – остання відрізняється найбільшою територією поширення та високим рівнем організації суспільства.
Відкриття та дослідження Індської цивілізації
Індська цивілізація була вперше ідентифікована в 1921 році під час розкопок у Хараппі, розташованій у регіоні Пенджаб, а потім у 1922 році в Мохенджо-Даро, поблизу річки Інд у регіоні Сінд. Обидва місця знаходяться на території сучасного Пакистану. Руїни Мохенджо-Даро були включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 1980 році, що підкреслює їхню історичну та культурну цінність.
Згодом археологи виявили численні інші поселення, розкидані на величезній території – від Суткаген Дору на південному заході Белуджистану до Ропару в Індії. Ці знахідки свідчать про те, що Індська цивілізація охоплювала територію понад мільйон квадратних кілометрів, що робить її наймасштабнішою серед трьох найдавніших цивілізацій світу.
Мова, архітектура та культура
Однією з найбільших загадок Індської цивілізації залишається її мова. Хараппське письмо, знайдене на численних печатках та керамічних виробах, досі не розшифровано. Вчені припускають, що мова могла належати до дравідійської сім’ї, яка й сьогодні поширена на півдні Індії.
Архітектура Індської цивілізації вражає своєю продуманістю та організованістю. Міста, такі як Хараппа та Мохенджо-Даро, мали чітку планувальну структуру з широкими вулицями, системами водопостачання та каналізації. Великі зерносховища, громадські лазні та монументальні споруди свідчать про високий рівень соціальної організації та адміністративного управління.
Культура Індської цивілізації була багатою та різноманітною. Археологи знайшли численні артефакти, включаючи кераміку, прикраси, статуетки та печатки. Останні, виготовлені зі стеатиту, часто містять зображення тварин, таких як бики, слони та тигри, а також символи, які, ймовірно, мали релігійне чи міфологічне значення.
Економіка та торгівля
Економіка Індської цивілізації базувалася на землеробстві, ремеслах та торгівлі. Вирощувалися пшениця, ячмінь, горох, кунжут та бавовна. Одомашнені тварини, такі як корови, собаки та кішки, відігравали важливу роль у господарстві.
Торгівля була розвинена як всередині цивілізації, так і з іншими регіонами. Археологи знайшли докази торгівлі з Месопотамією, де індські товари, такі як бісер, слонова кістка та дорогоцінне каміння, були високо ціновані. Натомість із Месопотамії доставлялися метали, тканини та зерно.
Соціальна структура та політична система
Соціальна структура Індської цивілізації залишається предметом дискусій серед вчених. Однак знахідки, такі як різні типи житлових будинків та ремісничі майстерні, свідчать про наявність соціальної стратифікації. Централізоване управління, ймовірно, забезпечувало контроль над торгівлею, виробництвом та розподілом ресурсів.
Занепад цивілізації
Занепад Індської цивілізації стався приблизно між 2000 та 1700 роками до н.е. Причини цього процесу досі не до кінця зрозумілі. Серед можливих факторів – кліматичні зміни, посухи, повені та вторгнення кочових племен. У південних регіонах, таких як Катхіявар, культурна спадщина Інду збереглася довше, що свідчить про поступовий характер занепаду.
Данило Ігнатенко
