Дарій I (550–486 рр. до н. е.) — один із найвидатніших правителів династії Ахеменідів, який залишив значний слід у історії Стародавнього світу. Його правління (522–486 рр. до н. е.) характеризується масштабними адміністративними реформами, грандіозними будівельними проектами та численними військовими кампаніями, спрямованими на розширення та зміцнення Перської імперії. Дарій I також відомий своїми спробами підкорити Грецію, які, однак, не увінчалися повним успіхом через поразку під Марафоном у 490 році до н. е.
Сходження Дарія на престол
Дарій I народився у 550 році до н. е. у родині Гістаспа, сатрапа Парфії. Його шлях до влади був складним і супроводжувався численними інтригами та змовами. Основні відомості про його сходження на престол містяться у Бісітунському написі, викарбуваному на скелі в однойменному селі. Цей напис, виконаний трьома мовами (давньоперською, еламською та аккадською), є одним із найважливіших джерел для вивчення історії Перської імперії.
За версією Дарія, після смерті Камбіза II, сина Кіра II Великого, трон узурпував маг Гаумата, який видавав себе за Бардію, молодшого сина Кіра. Дарій, за підтримки шести перських вельмож, організував змову та вбив узурпатора, відновивши законну владу династії Ахеменідів. Однак деякі сучасні історики вважають, що Дарій міг вигадати історію про Гаумату, щоб виправдати свої дії, оскільки він сам належав до побічної гілки царської родини.
Боротьба за владу та придушення повстань
Після сходження на престол Дарій I стикнувся з численними повстаннями у різних провінціях імперії. Вавилонія, Сузіана, Мідія, Сагартія та Маргіана оголосили про свою незалежність, а їхні лідери претендували на належність до колишніх правлячих династій. Дарію вдалося придушити ці повстання завдяки своїй рішучості та військовій стратегії. У Бісітунському написі він згадує про 19 битв, у яких переміг дев’ятьох лідерів повстанців.
До 519 року до н. е. Дарій I повністю відновив контроль над східними провінціями імперії. Його наступним кроком стало відвідування Єгипту, який він назвав “повсталою країною”. Там він усунув від влади непокірного сатрапа Аріанда та встановив прямий контроль над цією важливою провінцією.
Адміністративні реформи та будівельні проекти
Однією з найважливіших заслуг Дарія I стала масштабна адміністративна реформа, яка значно зміцнила внутрішню структуру Перської імперії. Він поділив імперію на 20 сатрапій, кожна з яких керувалася сатрапом, призначеним царем. Для забезпечення ефективного управління була створена система доріг, серед яких особливо виділялася Царська дорога, що з’єднувала Сузи з Сардами.
Дарій I також відомий своїми будівельними проектами. Він заснував нову столицю Персеполь, яка стала символом могутності та величі Ахеменідів. Крім того, він ініціював будівництво численних палаців, храмів та інфраструктурних об’єктів по всій імперії.
Військові кампанії та спроби завоювання Греції
Дарій I проводив активну зовнішню політику, спрямовану на розширення кордонів імперії. У 519 році до н. е. він організував похід проти скіфів на схід від Каспійського моря, а згодом завоював долину Інду. У 513 році до н. е. перська армія під його керівництвом перетнула Дунай і вторглася до європейської Скіфії, але через брак припасів була змушена відступити.
Найвідомішими військовими кампаніями Дарія I стали спроби завоювання Греції. Після придушення Іонійського повстання (499–493 рр. до н. е.) Дарій відправив експедицію під керівництвом свого зятя Мардонія, але перський флот був знищений штормом біля гори Афон у 492 році до н. е. У 490 році до н. е. друга експедиція, очолювана Датісом, зазнала поразки від афінян у битві під Марафоном.
Дарій I помер у 486 році до н. е., не встигнувши завершити підготовку до третьої експедиції проти Греції. Його спадкоємцем став син Ксеркс I, який продовжив справу батька, але також зазнав поразки у війнах з греками.
Данило Ігнатенко
