Питання про те, хто першим із європейців досяг берегів Америки, залишається предметом наукових дискусій. Традиційно вважається, що Христофор Колумб у 1492 році став першовідкривачем Нового Світу, проте археологічні та історичні дослідження останніх десятиліть доводять, що скандинавські мореплавці — вікінги — відвідали Північну Америку значно раніше.
Контекст поняття “відкриття”
Перш ніж аналізувати роль вікінгів у дослідженні Америки, варто звернути увагу на семантику терміна “відкриття”. З точки зору європоцентричної історіографії, “відкриття” передбачає перший контакт європейців з невідомою для них територією. Однак з наукової точки зору це поняття є суперечливим, оскільки континент вже був заселений корінними народами щонайменше 13 000–35 000 років. Археогенетичні дослідження підтверджують, що перші мешканці Америки прийшли з Азії через Берингову протоку під час останнього льодовикового періоду.
Полінезійські контакти: альтернативна гіпотеза
Окрім вікінгів, існують докази, що полінезійські мореплавці могли досягти берегів Південної Америки ще до європейців. Генетичний аналіз солодкої картоплі, яка походить з Америки, але була поширена в Полінезії до Колумба, свідчить про можливі контакти між цими регіонами. Однак прямі археологічні свідчення таких подорожей поки що відсутні.
Вікінги в Північній Америці: між сагами та археологією
Найважливішим джерелом інформації про подорожі вікінгів до Америки є скандинавські саги, зокрема “Сага про Еріка Рудого” та “Сага про гренландців”. Вони описують експедиції Лейфа Ерікссона та Торфінна Карлсефні до землі, яку вікінги називали Вінланд (“Країна вина”).
Довгий час ці оповіді вважалися легендарними, але у 1960 році норвезькі дослідники Гельге та Анна Стайн Інгстад виявили залишки поселення вікінгів у L’Anse aux Meadows на острові Ньюфаундленд. Радіовуглецевий аналіз датує цей табір приблизно 1000 роком нашої ери, що підтверджує історичність подорожей вікінгів до Північної Америки.
Вікінги vs Колумб: порівняльний аналіз
На відміну від Колумба, який ініціював масштабну колонізацію Америки європейцями, вікінги не закріпилися на цих землях. Їхні поселення були тимчасовими, а контакти з місцевими народами (скрелінгами, ймовірно, предками інуїтів або індіанців) часто переростали у конфлікти. Це пояснюється як нестачею ресурсів, так і віддаленістю Вінланду від основних скандинавських колоній у Гренландії та Ісландії.
Данило Ігнатенко
