Битва при Кунаксі, що відбулася у 401 році до н. е., стала однією з найвідоміших подій в історії Ахеменідської імперії та водночас однією з найвизначніших битв за участю грецьких найманців. Вона була кульмінацією боротьби за перський престол між двома братами — царем Артаксерксом II та його молодшим братом Кіром Молодшим. Після смерті царя Дарія II владу успадкував Артаксеркс II, однак Кір не визнав цього рішення. Як сатрап Лідії, Великої Фригії та Каппадокії в західній частині імперії, він мав значні фінансові ресурси, власну армію та підтримку багатьох впливових перських вельмож. Скориставшись своїм становищем, Кір почав готуватися до збройного походу з метою повалення брата й захоплення царського трону.
Похід Кіра Молодшого
Навесні 401 року до н. е. Кір Молодший вирушив із міста Сарди в Малій Азії, офіційно заявляючи, що проводить військову кампанію проти місцевих ворогів. Насправді його головною метою був похід у саме серце Перської імперії. До війська Кіра входили десятки тисяч перських воїнів, однак найціннішою частиною його армії були приблизно 13 тисяч грецьких найманців, переважно досвідчених гоплітів, які брали участь у Пелопоннеській війні. Командував грецьким контингентом спартанський полководець Клеарх. Саме добре навчені та дисципліновані грецькі важкоозброєні воїни стали головною ударною силою армії Кіра.
Після тривалого походу через Малу Азію, Сирію та Месопотамію військо Кіра наблизилося до Вавилона. Саме тут Артаксеркс II нарешті зібрав свою армію, щоб дати братові генеральну битву.
Битва на берегах Євфрату
Зіткнення відбулося поблизу селища Кунакса, розташованого на лівому березі річки Євфрат, приблизно за 70 кілометрів на північ від Вавилона. Незважаючи на те що сили Артаксеркса значно переважали армію Кіра чисельно, грецькі найманці швидко продемонстрували свою військову перевагу. На лівому фланзі вони атакували перське військо настільки стрімко, що змусили його відступити майже без власних втрат. Перські підрозділи не витримали удару важкої грецької піхоти й були розбиті.
У цей час сам Кір Молодший, очоливши загін із приблизно шістсот вершників, вирішив особисто атакувати центр війська Артаксеркса. Він прагнув не просто здобути військову перемогу, а вбити або захопити брата, що автоматично забезпечило б йому царський престол. Під час запеклого бою Кіру вдалося поранити Артаксеркса II, однак у вирішальний момент він сам загинув, отримавши смертельний удар. Загибель претендента миттєво змінила перебіг битви. Позбавлена свого лідера перська частина його війська почала розпадатися, а табір Кіра був захоплений і розграбований прихильниками законного царя.
Грецькі найманці після загибелі Кіра
Повернувшись із переслідування розбитого лівого крила супротивника, грецькі найманці були приголомшені побаченим. Вони дізналися, що Кір загинув, союзне військо розсіялося, а їхній табір опинився в руках ворога. Незважаючи на надзвичайно складне становище, греки швидко перебудувалися в бойові порядки, продемонструвавши високий рівень дисципліни. Артаксеркс II, хоча й переміг, не наважився атакувати добре організовану фалангу, розуміючи її бойову силу. Грецьке військо залишилося без роботодавця, без забезпечення і фактично опинилося в самому центрі ворожої держави, за тисячі кілометрів від батьківщини.
«Відступ десяти тисяч»
Після невдалих переговорів із перським двором кількох грецьких командирів, серед яких був Клеарх, підступно захопили й стратили. У цих надзвичайних обставинах одним із нових керівників війська став афінський воїн і письменник Ксенофонт. Саме під його проводом близько десяти тисяч грецьких найманців здійснили один із найвідоміших військових маршів античності — «Відступ десяти тисяч».
Протягом кількох місяців греки пробивалися через територію Перської імперії, долаючи гори, пустелі, річки та землі ворожих племен. Попри постійні напади, нестачу продовольства та суворі природні умови, вони змогли дістатися узбережжя Чорного моря. Саме тоді, побачивши море, воїни вигукнули знамените: «Thalassa! Thalassa!» («Море! Море!»). Ця подія була детально описана Ксенофонтом у творі «Анабасис», який став одним із найважливіших історичних джерел про Перську імперію та військову справу античності.
Наслідки битви
Формально перемогу здобув Артаксеркс II, який зберіг владу над Ахеменідською імперією. Проте битва продемонструвала важливу закономірність: добре навчена грецька важка піхота мала значну перевагу над традиційними перськими військами у відкритому бою. Хоча грецькі найманці залишили поле битви без стратегічної перемоги, їхня здатність самостійно пройти через усю Перську імперію без вирішальної поразки стала серйозним ударом по авторитету Ахеменідів.
Відомості, викладені Ксенофонтом в «Анабасисі», уважно вивчали наступні покоління полководців. Через сім десятиліть вони стали одним із джерел знань для Александра Македонського під час підготовки походу проти Перської імперії. Таким чином, битва при Кунаксі мала далекосяжні наслідки, які виходили далеко за межі боротьби двох братів за владу.
Іван Гудзенко
