Боспорська держава була давньогрецьким полісом, що існувала на північному узбережжі Понтійського протоки між Чорним і Азовським морями. Її історія охоплює понад тисячу років, розпочинаючи з VII століття до н.е. і закінчуючи IV століття н.е. Боспорська держава була одним з ключових регіонів для торгівлі і культурного взаємодії між Східним і Західним світом.
Історія Боспорської держави розпочалася заснуванням міста Пантикапей (сучасний Керч, Крим) давніми греками з Мілету близько 7 століття до н.е. Період розквіту настав в V-IV століттях до н.е., коли держава стала центром торгівлі, а грецькі колоністи розповсюджували свої культурні та релігійні впливи в цілому регіоні. Пантикапей став великим торговим портом, який забезпечував зв’язок між Грецією і народами Північного Причорномор’я. Місто також випускало власні монети, підтверджуючи свій економічний вплив.
У V столітті до н.е., Боспорська держава пережила певні внутрішні суперечності, зумовлені боротьбою за владу між різними династіями. Однак після цього періоду наступав її золотий вік за часів Мітридата VI Євпатора. Він був одним із найбільш видатних правителів Боспорської держави. Мітридат VI зумів узяти під свій контроль значну частину Північного Причорномор’я, в тому числі Крим, чим забезпечив державі ще більшу торгову потужність.
Занепад Боспорської держави настав у І столітті н.е. під час Римської імперії. Римська імперія набула контролю над регіоном, і хоча Боспорська держава зберігала свій статус васалу, її вплив і значення зменшилися. Римські правителі більше втручались у справи держави, що призвело до зниження автономії та економічного спаду. У IV столітті н.е. імператор Теодозій І Великий остаточно припинив існування Боспорської держави, включивши її територію до складу Візантійської імперії. Після цього місто Пантикапей втратило своє значення, а його вплив на регіон поступово спадав.
Данило Ігнатенко
