У 52 кілометрах від Ужгороду, у мальовничому Закарпатті, серед гір та лісів заховалося гарне містечко Лумшори. Воно має давню історію. Як ми знаємо з історії, Закарпаття у різні часи відносилося до Угорщини, Австро-Угорської імперії та України. Місце усіма народами, які тут жили, вважалося містичним та цілющим (рекреаційною зоною).
Ще у XV столітті звернули увагу на те, що у горах над цією місциною з землі б’ють сем цілющих джерел. Води з цих джерел утворюють струмки, які впадають у річку Туричка, утворюючі Лумшорські водоспади. Водоспадів багато, але найбільших водоспадів також сім.
Сімка вважалася сакральним числом у всіх релігіях світу, зокрема й у християнстві (сім Надянголів, сім Чеснот), тому Лумшори були віднесені до святих місць, які побудувала сама Природа. В Лумшорах неодноразово будували дерев’яні храми на честь Святого Василя.
З 1600 року Лумшори стають курортом. Елітним курортом. Лумшори відвідують відомі аристократичні сім’ї країн Європи та члени королівських родин. Вони шукають у Лумшорах не лише відновлення здоров’я, але й містичних одкровень.
Про Святого Василя ходять легенди, що він був не тільки церковним діячем, але й володів таємним знанням, білою магією, й сильно допомагав людям. Саме тому храми Святого Василя у різних країнах Європи та Азії відрізняються від канонічної схеми, та іноді схожі на лабіринти. До речі, лабіринти дійсно намальовані на давніх православних соборах, це можна побачити, зокрема, у монастирі-музеї Хора, що знаходиться у Стамбулі.
Тому нас не повинно дивувати те, що Лумшори – мольфарський край. Майже всі жителі Лумшор обізнані у мольфарстві та можуть розповісти з цієї теми багато чого цікавого.
Лумшори розташовані на полонині «Руна» – сама полонина вважається дуже енергетично сильним місцем, в неї відкриваються дуже красиві краєвиди. Також гостей приваблюють Лумшорські водоспади, вони занурюють людей у медитативний стан, у стан між сном та бадьорістю. Неймовірної краси річки Туриця та Тур’я. Апогеєм лумшорських задоволень є купання у чанах. Чани зроблені з великої товщини металевих листів. У чани наливається цілюща вода з джерел, та кладеться каміння. Чани нагріваються на багатті, у воду кладуть лікарняні гірські трави та гілочки смереки. Купання у чанах викликає задоволення та радісне самопочуття за будь-якої погоди.
Багато жителів Лумшор мають у себе в домівках трембіти. Трембіти – то довжелезні дерев’яні труби, які зроблені з смереки, у яку влучила блискавка. У наш час трембіти використовують переважно для церемоній поховання. Але у минулі часи їх використовували у всіх церемоніях. На весіллях, на великих святах, для того, що накласти замовляння на гірських духів, аби були добрими до людей. Грою на трембіті відкривали та закривали будь-яку містичну церемонію. Але справжні гірські мольфари роблять так й зараз. Крім трембіт, для ритуалів також використовують й роги барану. Одяг у місцевих жителів не простий – він дуже колоритний та різноколірний. Й це не прикраси. Різними кольорами на одяг нанесені космічні символи, які мають захищати власника одежі від руйнівних та небезпечних сил та явищ природи.
Я вже двічі був у Лумшорах – проводив семінари, походи у гори та досліджував місцевість. Але це тільки початок – дослідження треба подовжувати, бо Лумшори відкриють нам ще багато чого цікавого.
Ігор Мехеда