Сонцестояння і рівнодення — це астрономічні явища, які відіграють ключову роль у визначенні пір року на Землі. Вони пов’язані із взаємним розташуванням Землі та Сонця, а також нахилом земної осі. На перший погляд ці поняття можуть здаватися схожими, але насправді вони мають суттєві відмінності та позначають різні моменти протягом року.
Чому змінюються пори року?
Пори року на Землі виникають через те, що земна вісь нахилена під кутом приблизно 23,5° відносно орбіти Землі навколо Сонця. Це означає, що під час обертання планети різні її частини отримують різну кількість сонячного світла у різні періоди року. Якби вісь Землі не була нахилена, Сонце завжди перебувало б точно над екватором, і на планеті не було б зміни пір року — тривалість дня та ночі залишалася б незмінною цілий рік. Натомість із нахиленою віссю ми спостерігаємо як сонцестояння, так і рівнодення, що сигналізують про настання певних сезонів.
Сонцестояння: найдовший і найкоротший день
Сонцестояння — це момент, коли Сонце досягає свого найвищого або найнижчого положення на небі, тобто знаходиться на максимальній відстані від небесного екватора. У році буває два сонцестояння — у червні та грудні.
Літнє сонцестояння (приблизно 20-21 червня)
У цей день Північний полюс нахилений до Сонця, а сонячні промені падають майже вертикально на Тропік Рака (23,5° північної широти).
Це найдовший день у Північній півкулі та початок астрономічного літа.
У Південній півкулі в цей час настає найкоротший день року та розпочинається зима.
Зимове сонцестояння (приблизно 21-22 грудня)
У цей момент Південний полюс нахилений до Сонця, і промені падають прямо на Тропік Козерога (23,5° південної широти).
Це найкоротший день року для Північної півкулі та початок зими.
У Південній півкулі в цей час починається літо, і день стає найдовшим.
Таким чином, сонцестояння визначають пік тривалості дня і ночі: у літнє сонцестояння день найдовший, а ніч найкоротша, а під час зимового — навпаки.
Рівнодення: день дорівнює ночі
Рівнодення — це момент, коли Сонце перебуває точно над екватором, через що день і ніч стають майже однаковими за тривалістю. Як і сонцестояння, рівнодення також буває двічі на рік — у березні та вересні.
Весняне рівнодення (приблизно 20-21 березня)
Сонце перетинає екватор, рухаючись із Південної півкулі в Північну.
Цей момент знаменує початок весни в Північній півкулі та початок осені в Південній.
Осіннє рівнодення (приблизно 22-23 вересня)
Сонце знову знаходиться над екватором, але тепер рухається в напрямку Південної півкулі.
Це початок осені в Північній півкулі та початок весни в Південній.
Рівнодення знаменують перехідні моменти між сезонами, коли Земля отримує майже однакову кількість сонячного світла по всій своїй поверхні.
Основні відмінності між сонцестоянням і рівноденням
| Параметр | Сонцестояння | Рівнодення |
| Кількість у році | Два (червень і грудень) | Два (березень і вересень) |
| Розташування Сонця | Найдалі на північ або на південь від екватора | Прямо над екватором |
| Тривалість дня і ночі | День або ніч є максимально довгими | День і ніч майже однакові |
| Сезони | Початок зими або літа | Початок весни або осені |
Як сонцестояння та рівнодення впливають на людей
Сонцестояння та рівнодення завжди мали важливе значення для людства. У давнину ці явища використовувалися для планування сільськогосподарських робіт та релігійних обрядів. Наприклад:
Стоунхендж у Великій Британії орієнтований так, щоб відзначати сонцестояння.
Багато стародавніх цивілізацій, зокрема майя та єгиптяни, створювали храми та обсерваторії для спостереження за рівноденнями та сонцестояннями.
У сучасному світі ці події також привертають увагу туристів та астрономів. Наприклад, під час зимового сонцестояння багато людей збираються в Стоунхенджі, щоб спостерігати схід сонця. Так само рівнодення відзначають у багатьох культурах як символ нового початку та зміни циклів природи.
Данило Ігнатенко
