Адвентисти сьомого дня є однією з найбільш динамічних течій сучасного протестантського християнства. Його витоки сягають середини XIX ст., коли в умовах інтенсивних богословських дискусій та есхатологічних очікувань у США сформувався рух, що наголошував на близькому Другому пришесті Христа.
Основні вірування
Адвентисти сьомого дня поділяють фундаментальні християнські переконання:
авторитетність Біблії як богонатхненного джерела віри;
визнання універсальності людського гріха та потреби в спасінні;
центральність викупної жертви Ісуса Христа.
У богословському плані адвентисти офіційно визнають тринітарну доктрину, однак історично ця позиція не була однозначною. У деяких течіях адвентизму траплялися заперечення тринітарності, що свідчить про внутрішню різноманітність руху.
Смерть Христа розглядається як потенційно універсальна, але ефективна лише для тих, хто приймає її спасительну дію.
Релігійні практики
Відмінною рисою адвентистів є дотримання суботи як святкового дня, на відміну від більшості християнських конфесій, які вважають неділю святковим днем. Це положення базується на біблійному тлумаченні четвертої заповіді та уявленні про незмінність Божого морального закону.
Також віруючі утримуються від уживання м’яса, наркотичних речовин та стимуляторів, обґрунтовуючи це біблійними приписами та антропологічною концепцією тіла як «храму Святого Духа».
Етичні та соціальні аспекти
Фінансова дисципліна та акцент на десятині забезпечують високий рівень пожертв серед адвентистів, що сприяє розвитку освітніх, медичних і благодійних проєктів у світовому масштабі.
Дотримання суботи часто створює виклики у сфері праці, що призводить до випадків дискримінації. У США адвентисти навіть співпрацювали з єврейськими громадами задля просування законодавчих ініціатив, які захищають право на святкування суботи.
Данило Ігнатенко
