Карликова галактика Велика Магелланова Хмара названа на честь Фернана Магеллана – португальського мореплавця, чий екіпаж уперше описав її під час навколосвітньої подорожі 1519–1522 років. Галактика знаходиться на відстані близько 160 тисяч світлових років від Землі і її можна побачити неозброєним оком на небі Південної півкулі як світлу пляму діаметром близько п’яти градусів.
Походження
Сучасні дослідження свідчать, що вона утворилася приблизно 13 мільярдів років тому, приблизно тоді ж коли і Чумацький Шлях. Галактика належить до неправильного типу: не має чітко вираженої спіральної чи еліптичної структури.
Діаметр її становить близько 14 000 світлових років, що майже в десять разів менше, ніж у Чумацького Шляху. Проте її зоряна активність надзвичайно висока — саме тут народжуються нові зорі, зоряні скупчення й туманності, які можна спостерігати навіть у деталях за допомогою космічного телескопа «Габбл».
Туманність Тарантул
Одним із об’єктів у ції Хмарі є туманність Тарантул (30 Дорадус) — гігантська область іонізованого водню, де утворюються нові зорі. Її діаметр сягає близько 550 світлових років, а маса — понад мільйон сонячних мас, що робить її найбільшою зоною активного зореутворення у всій місцевій групі галактик.
У центрі туманності знаходиться зоряне скупчення R136, у якому міститься зірка R136a1 — наймасивніша відома зірка у Всесвіті, маса якої у 265 разів перевищує масу Сонця.
Наднова 1987A
Ще однією визначною подією в історії спостережень став вибух найяскравішої наднової 1987A, яку спостерігало людство з часів Кеплера (1604 рік). Цей вибух, що стався у 1987 році, дав ученим унікальну можливість вивчати процеси смерті масивних зірок у реальному часі.
Телескоп «Габбл» зафіксував утворення кільця гарячого газу навколо залишків наднової, який поступово взаємодіє з ударною хвилею вибуху. Ці спостереження дали змогу перевірити моделі зоряного колапсу, вибухової нуклеосинтези та поширення важких елементів у міжзоряному середовищі.
У цій галактиці дослідники можуть вивчати процеси, аналогічні тим, що відбувалися в ранньому Всесвіті. Її близькість до Землі дає можливість спостерігати окремі зорі, туманності й скупчення з надзвичайною роздільною здатністю.
Данило Ігнатенко
