Індуїстська соціальна система варн, яка формувала суспільний уклад Індії протягом тисячоліть, включає чотири основні класи: брахмани, кшатрії, вайшії та шудри. Серед них вайшії займають третій найвищий ритуальний статус, будучи традиційно описаними як простолюдини, які відігравали ключову роль у економічному та соціальному житті стародавньої Індії. Хто ж такі вайш’ї, яке їхнє місце в історії та культурі, і чому вони вважалися «двічі народженими»?
Походження
Згідно з індуїстською міфологією, варни (або «кольори») виникли з Праджапаті, бога-творця. Кожна варна асоціюється з певною частиною його тіла та кольором. вафшії, які пов’язані з жовтим кольором, виникли зі стегон Праджапаті. Цей колір, за однією з теорій, символізує південну точку компаса, що вказує на їхню роль у підтримці життєдіяльності суспільства через продуктивну працю.
Роль у суспільстві
Вони не були рабами чи пригнобленими – вони були вільними громадянами, які займалися сільським господарством, скотарством та торгівлею. Їхня праця була основою економіки, адже вони забезпечували суспільство продуктами харчування та іншими матеріальними благами. Проте їхній спосіб життя вимагав не лише фізичної праці, але й духовного розвитку. Вайшії повинні були навчатися, жертвувати та роздавати милостиню, що підкреслювало їхню важливість у підтримці соціальної гармонії.
«Двічі народжені»
Разом із брахманами та кшатріями, вайшії належали до категорії двіджа, або «двічі народжених». Цей статус вони отримували під час церемонії упанаяна, коли хлопчикам пов’язували священну вовняну нитку, символізуючу їхнє духовне відродження. Цей обряд відкривав їм доступ до вивчення Вед та інших священних текстів, що підкреслювало їхню роль у підтримці релігійних та культурних традицій.
Історично Вайш’ї відігравали важливу роль у розвитку реформаторських релігійних рухів, таких як буддизм та джайнізм. Ці релігії, які виникли як альтернатива традиційному індуїзму, знайшли підтримку серед торгових та ремісничих класів, які бажали більшої соціальної рівності та духовної свободи. Вони, будучи активними учасниками економічного життя, стали одними з головних прихильників цих нових вірувань.
Данило Ігнатенко
