У світі мистецтва імена видатних художників відзначаються своєю неповторністю та внеском у розвиток сучасної культури. Серед них особливе місце займає Казимир Малевич — художник, який не лише революціонізував мистецтво свого часу, але й залишив нескінченний слід у світовій історії абстракції. Від перших кубофутуристичних експериментів до створення абсолютно абстрактних форм, Малевич підніс мистецтво до нових висот інновації та відкриття. У цій статті ми розглянемо життя та творчість Казимира Малевича, його вплив на світове мистецтво та спадок, який він залишив нам для подальших роздумів і вдосконалення. Вивчення історії його творчості дозволить нам краще зрозуміти не лише художника, а й саму сутність мистецтва та його роль у сучасному світі.
Досягнення Малевича
- Малевич працював у різних стилях, але основною вважається його роль у формуванні російського авангарду після Першої світової війни через супрематизм. Цей термін він винайшов для вираження ідеї, що мистецтво повинне перевищувати об’єктність, абстрагуючись до форми та кольору.
- Його супрематичні композиції складалися з плоских, абстрактних областей фарби, символізуючи час та простір.
- Малевич також був відомий як письменник, в його трактатах висвітлювалися теоретичні проблеми абстрактного мистецтва та його вплив на почуття і духовність.
Важливе мистецтво
У своїй роботі «Жнець» Малевич досліджував людську фігуру через образотворчий словник, що нагадує стиль Фернана Леже, французького кубіста. Тіло і одяг селянина зображено у конічних і циліндричних формах, взятих Малевичем із кубістичної школи. Яскрава палітра картини походить від постімпресіонізму та пізніших модерністів, вказуючи на вплив домінуючих художніх стилів того часу на Малевича. Селянська тема, яка є частиною загального модерністського напрямку до «примітиву», переосмислюється з традиційного народного мотиву. Хоча композиція залишається фігуративною, вона передбачає рух до абстракції через використання скорочених і стилізованих форм.
У своїй роботі «Жінка з відрами», Малевич більш рішуче приступив до абстракції, розділивши фігуру та картинну площину на різноманітні геометричні фігури. Фігуру все ще можна впізнати, як відра, які вона несе; Малевич ще не повністю відмовився від репрезентації. Палітра складається переважно з холодних кольорів, особливо блакитного та сірого, але червоний, жовтий та охра додають візуальної динаміки. Кілька фігуративних елементів, наприклад, рука фігури, здається, зливаються у вирі абстрактних форм, які структурують полотно.
«Чорний квадрат», вперше показаний Малевичем на виставці у Петрограді в 1915 році, є знаковим твором супрематизму. У цьому абстрактному полотні єдиним образотворчим елементом є чорний квадрат, намальований на білому тлі. Цей твір втілює теоретичні принципи супрематизму, розроблені Малевичем у його есе 1915 року «Від кубізму та футуризму до супрематизму: новий реалізм у живописі». Малевич вважав, що кубісти недостатньо просунулися в абстракції, і «Чорний квадрат» став для нього спробою дотриматися цієї концепції. Хоча картина здається простою, під потрісканим чорним шаром фарби можна розрізнити дрібні деталі, такі як мазки та відбитки пальців. Малевич вважав, що сприйняття таких форм повинне бути вільним від логіки та розуму, бо абсолютна істина може бути усвідомлена лише через почуття. Для нього квадрат символізував почуття, а білий колір — небуття. Він сприймав чорний квадрат як своєрідну божественну присутність, ікону, новий святий образ для нерепрезентативного мистецтва. Навіть на виставці полотно висіло у тому кутку, де зазвичай ставили православну ікону.
У роботі «Політ літака», він зацікавився можливостями польоту та ідеєю, що літак може символізувати пробудження душі у вільному просторі нескінченності. Він досліджував образотворчий потенціал абстракції, компонуючи прямокутні та кубічні форми в архітектурну композицію. Яскравий жовтий контрастує з чорним, а червоні та сині лінії надають динамічні акценти. Білий фон залишається контрастним і наповнює взаємодію форм енергією. Малевич вважав, що для сприйняття композиції потрібна емоційна залученість, що відображало один із ключових принципів супрематизму. Його живопис мав на меті передати концепт літака, що летить у космосі, виражаючи відчуття «польоту, металевих звуків» та інші технологічні досягнення.
У своїй роботі «Біле на білому» Малевич використовував білий колір як символ трансцендентного стану, досягнутого через супрематизм. Ця картина може розглядатися як завершення його концепції, де форма практично повністю розчиняється. Чисте біле полотно нівелює будь-яке відчуття традиційної перспективи, залишаючи глядачеві спостерігати за «нескінченним» простором. Хоча відмінне тонування спонукає до уважного розгляду, сама картина позбавлена кольорів, а чистий білий колір полегшує розпізнавання форми в текстурі фарби. Цей твір, створений після російської революції 1917 року, можна тлумачити як вираз надій Малевича на створення нового світу за комунізму, що може привести до духовної та матеріальної свободи.
У висновку, творчість Казимира Малевича є величезним внеском у світове мистецтво та культуру XX століття. Його революційні ідеї супрематизму та абстракції відкрили нові горизонти в мистецтві, перетворивши погляди на природу мистецтва та його можливості. Через відмову від репрезентаційних форм і фокус на геометричних елементах Малевич створив світові твори, які змусили задуматися про сутність мистецтва та його спроможність виражати не лише об’єктивну реальність, а й внутрішній світ людини. Його «Чорний квадрат» і «Біле на білому» стали іконами абстракціонізму та символами нового мистецького мислення. Малевич залишає назавжди відгук у світовій історії мистецтва як великий інноватор, який змінив перспективи та стандарти у мистецькому світі.
Альона Дмитрук
