Тімоті Дуайт (нар. 14 травня 1752, Нортгемптон, Массачусетс — помер 11 січня 1817, Нью-Гейвен, Коннектикут, США) — американський педагог, теолог і поет, який мав значний вплив на культурне та освітнє середовище свого часу. Його діяльність поєднувала освітню, релігійну та літературну сферу, що зробило його однією з ключових фігур ранньої американської інтелектуальної історії.
Тімоті Дуайт отримав перші знання під керівництвом матері, дочки видатного проповідника Джонатана Едвардса. Вже у 13 років він вступив до Єльського університету, який закінчив у 1769 році. Після навчання Дуайт займався різними професіями: працював репетитором у Єлі, очолював школу, служив законодавцем штату Массачусетс і капеланом Континентальної армії. У 1783 році він заснував успішну школу в Грінфілд-Гілл, штат Коннектикут, де також обійняв посаду пастора Конгрегаціонал-церкви.
Літературна діяльність
У Коннектикуті Дуайт почав активно займатися поезією. Його твір «Грінфілд-Гілл» (1794) став популярною оповіддю про село та його мешканців. Одним із найвизначніших його епічних творів є «Завоювання Ханаану» (1785) — біблійна алегорія, в якій відображено боротьбу за Коннектикут у період британського панування. Деякі критики вважають цю поему першою американською епічною роботою. Твори Дуайта відзначаються грандіозністю форми та моральною насиченістю, а його політична сатира демонструє гострий розум і дотепність автора.
Освітня та релігійна діяльність
З 1795 по 1817 рік Дуайт обіймав посаду президента Єльського університету. Його адміністрація ознаменувалася модернізацією навчальної програми та підвищенням рівня релігійної освіти. Дуайт активно боротився з релігійною апатією, читаючи проповіді та теологічні курси, які пізніше були опубліковані у збірнику «Теологія; пояснена та захищена» у п’яти томах (1818–1819). Його робота поєднувала глибокий теологічний аналіз із практичним наставництвом, спрямованим на моральне й духовне виховання студентів.
Дуайт поєднав у собі функції педагога, релігійного наставника та літератора, заклавши основи для розвитку американської освітньої та літературної традиції. Його поезія та проповіді надихали сучасників на моральне вдосконалення, а адміністративна діяльність у Єльському університеті сприяла зміцненню академічних стандартів. Його вклад у літературу, освіту та релігійне життя США робить його постаттю центральною для розуміння культурного розвитку ранньої Америки.
Данило Ігнатенко
