Не для кого не буде таємницею, що скоро ми святкуватимемо Різдво Христове. І про це нагадує нам не лише календар, в якому позначено, що зараз у нас грудень місяць, але й насамперед тому, що для нас Різдво – це певні традиції, цикл свят, які розпочинаються з Нового Року. Але слід сказати і про ще одну важливу деталь, яку багато з нас опускають зі свого поля зору – Різдво 25 грудня святкують також християни за григоріанським календарем. Це змушує нас підганяти усі наші справи і готуватись до свята. Це свято чомусь у більшості з нас закріпилось як «польське Різдво», хоча воно святкується паралельно і в усіх країнах Заходу, Америки.
Тільки відпочивши від новорічного святкування, ялинкових гірлянд, і ледь від сили стаючи зі столу, думаємо, «ну як ще те Різдво відсвяткувати?» Але, що головне в різдвяному святі? У кожній країні є свої традиції святкування Різдва, які виникли відповідно з утвердженням християнства в їх культурі.
Не минуло це і нашу українську традицію: 12 традиційних пісних страв, колядування, і звичайно, яке ж Різдво без куті на святковому столі. Різдвяний дух та настрій – це те, що полюбляють дітлахи виконуючи різдвяні пісні, колядуючи і розповідаючи про народженого Ісуса, який народився у Вифлеємі. Ще зі свого дитинства пригадую: тільки чую від колядників «Нова радість стала, яка не бувала» і просто дух перехоплює, в дитячому серці неймовірна радість, що сьогодні таке свято. І відверто кажучи, раціонально важко пояснити чому. Просто радісно, хочеться радіти. Радіють в зимовий тріскучий мороз і дорослі і діти, відчувається святкова атмосфера. Але чи тому вона відчутна, що в домівках кожного українця, та інших народів, які святкують Різдво, повно та вдосталь їжі? Чи не тому, що це свято – черговий привід просто полежати на дивані та відпочити і наїстись, жартома кажучи, як за весь рік?
Думаю, що як раз далеко не в цьому. Те, що дає радість кожному християнському серцю від святкування Різдва – це є Добра Новина проголошена Янголом Господнім, що у місті Давидовім Вифлеємі народиться Спаситель світу. «Ой, радуйся земле, Божий Син народився». Саме про це співається в різдвяних піснях – і це найголовніше. Адже святкуючи Різдво люди інколи забувають найголовніше – Ісуса Христа, Якому і присвячена подія. Звісно, Ісус не давав наказу святкувати Його народження. Але Сам Він став для багатьох сердець щоденною радістю. Роздуми над Його народженням, Його місією для спасіння кожної людини, усіма Його справами, які Він чинив під час Свого земного служіння дає сенс кожній людині. Його любов дає спасіння та прощення гріхів і надію на майбутнє! В цьому і є сенс Різдва!
Євгеній Распопов
