Імітація є однією з найфундаментальніших форм навчання у тварин та людей. У психологічному контексті цей термін описує процес, коли індивід відтворює дії, які спостерігає у інших. Імітація включає наявність моделі — об’єкта спостереження — і реакцію імітатора, який, фокусуючи увагу на моделі, намагається відтворити її поведінку.
Імітація як поведінкове явище
У природних умовах численні приклади імітації можна спостерігати серед тварин, особливо ссавців, які в дитячому віці наслідують поведінку дорослих представників свого виду. Це включає як ігрові форми, так і функціональні навички, важливі для виживання. У людей імітація варіюється від мимовільних реакцій, як-от позіхання у відповідь на позіхання інших, до свідомого копіювання мовних зворотів, звичок або моральних норм.
Розвиток імітації у дітей
Дослідження показують, що вже на другій половині першого року життя немовля починає імітувати виразні рухи, як-от усмішки чи рухи руками. На другому році життя дитина імітує не лише дії, а й реакції дорослих на предмети, включаючи емоційні вирази та ставлення. Із дорослішанням дитина постає перед дедалі ширшим колом моделей для наслідування, визначених культурним контекстом.
Ці моделі охоплюють не лише мовлення та фізичні дії, а й складніші соціальні конструкції: упередження, естетичні смаки, моральні норми, табу. Роль винагороди та покарання в суспільстві формує, які з цих моделей дитина буде наслідувати, а які — уникати.
Імітація та соціальне навчання
Хоча ззовні подібність дій може виглядати як результат імітації, однакові дії не завжди зумовлені однаковими психологічними механізмами. Вони можуть виникати з різних ситуаційних умов, потреб чи попереднього досвіду.
Значний внесок у розуміння імітації зробив Альберт Бандура, розробивши теорію соціального навчання. Він довів, що багато моделей поведінки засвоюються шляхом спостереження за іншими, особливо коли ці моделі винагороджуються. Його класичні експерименти з «лялькою Бобо» продемонстрували, як діти копіюють агресивну поведінку дорослого, якщо остання супроводжується позитивним підкріпленням.
Бандура вважав, що імітація — це не інстинкт, а когнітивний процес, що включає увагу, збереження інформації, моторне відтворення та мотивацію.
Данило Ігнатенко
