Роджер Браун, чиказькі імажиністи, американський художник, імажинізм, пейзажі катастроф, сучасне мистецтво, Художній інститут Чикаго, Філліс Кайнд, колекціонування мистецтва
Роджер Браун (1941–1997) — один із найвизначніших представників чиказького імажинізму, художнього руху, що поєднував елементи поп-арту, сюрреалізму та народного мистецтва. Його роботи відзначаються яскравими кольорами, плоскою композицією та сатиричним підходом до сучасного життя, політики та культури.
Роджер Браун народився 10 грудня 1941 року в Гамільтоні, штат Алабама, у консервативній релігійній родині. Його дитинство, пов’язане з Церквою Христа, значно вплинуло на світогляд, проте він рано виявив інтерес до мистецтва, зокрема до коміксів, ар-деко та машинного дизайну. Спочатку Браун планував стати проповідником, але під час навчання в Університеті Ліпскомба (Нашвілл) вирішив присвятити себе живопису.
У 1962 році він переїхав до Чикаго, де вступив до Школи мистецтв Чиказького інституту мистецтв (SAIC). Тут він опанував різні стилі — від поп-арту до італійського доренесансу, знайшовши натхнення в роботах Рене Магрітта, Джорджо де Кіріко та Едварда Гоппера. Важливу роль у його становленні відіграли викладачі Рей Йошіда та Вітні Галстед, які запровадили його до світу аутсайдерського мистецтва та колекціонування.
Чиказькі імажиністи та художня кар’єра
Наприкінці 1960-х Браун став частиною чиказьких імажиністів — групи художників, які поєднували фігуративність, сюрреалізм і соціальну сатиру. Його роботи виставлялися разом із творами Джима Натта, Еда Пашке та Барбари Россі, а куратор Дон Баум сприяв популяризації руху.
У 1970-х Браун почав співпрацювати з галеристкою Філліс Кайнд, яка організувала його персональні виставки в Чикаго та Нью-Йорку. Саме тоді він створив серію «пейзажів катастроф» — картин, що зображували апокаліптичні сцени, такі як «Тропічний шторм» (1972) та «Опівнічне тремор» (1972).
Архітектура, колекціонування та пізні роботи
У 1974 році Браун оселився в Чикаго, де його архітектор-партнер Джордж Веронда перетворив будинок на Галстед-стріт на художню студію. Пізніше вони побудували будинок у Нью-Баффало (Мічиган), який став місцем для творчості та колекціонування.
У 1990-х Браун звернувся до публічного мистецтва, створивши мозаїки для Чикаго («Політ Дедала та Ікара», 1991) та Нью-Йорка («Без назви», 1994). Він також експериментував із тривимірними полотнами, додаючи до картин реальні предмети зі своєї колекції.
Роджер Браун помер від ускладнень, пов’язаних із СНІДом, у 1997 році, залишивши значний внесок у мистецтво. Його будинки в Чикаго, Мічигані та Каліфорнії перетворені на музеї, а роботи зберігаються в Художньому інституті Чикаго, Музеї Гіршхорна та Центрі мистецтв імені Джона Майкла Колера.
Його творчість залишається актуальною завдяки поєднанню соціальної критики, яскравої естетики та унікального погляду на американську дійсність.
Данило Ігнатенко
