Рейд на Ентеббе, здійснений у ніч із 3 на 4 липня 1976 року, вважається однією з найвидатніших антитерористичних операцій XX століття. За кілька годин ізраїльський спецназ пролетів понад 4000 кілометрів, проник на територію Уганди, штурмом захопив старий термінал аеропорту Ентеббе та звільнив більшість заручників, яких майже тиждень утримували терористи. Успіх операції став важливою військовою та політичною перемогою Ізраїлю й назавжди змінив міжнародні підходи до боротьби з авіаційним тероризмом.
Події стали відповіддю на одне з найгучніших викрадень літака 1970-х років. 27 червня 1976 року французький пасажирський авіалайнер, який виконував рейс з Ізраїлю до Франції із проміжною посадкою в Афінах, був захоплений членами Народного фронту визволення Палестини (НФВП) та представниками західнонімецької ліворадикальної організації Фракція Червоної Армії. Після захоплення літак був спрямований до аеропорту Ентеббе в Уганді, де до викрадачів приєдналися ще кілька спільників. Президент Уганди Іді Амін дозволив використовувати аеропорт для утримання заручників, що значно ускладнило ситуацію.
Захоплення літака та ультиматум терористів
На борту літака перебувало 258 пасажирів. Після прибуття до Ентеббе терористи провели відбір заручників за національною та етнічною ознакою. Пасажирів, які не були ізраїльтянами або євреями, поступово звільнили, тоді як решту залишили в старому терміналі аеропорту під озброєною охороною. Такий поділ викликав широкий міжнародний резонанс і став одним із найсуперечливіших епізодів усієї кризи.
Викрадачі висунули жорсткий ультиматум. Вони вимагали звільнення 53 ув’язнених бойовиків, які перебували у в’язницях Ізраїлю, Західної Німеччини, Кенії та інших країн. Якщо вимоги не будуть виконані у визначений термін, заручників погрожували почати вбивати. Перед урядом Ізраїлю постало складне питання: погодитися на вимоги терористів або ризикнути життям власних громадян. Паралельно з дипломатичними контактами ізраїльське військове командування розпочало підготовку надзвичайно складної рятувальної операції.
Підготовка до безпрецедентної місії
Планування рейду вимагало вирішення цілої низки складних завдань. Відстань між Ізраїлем і Угандою становила приблизно 4000 кілометрів, тому операція мала проводитися далеко за межами власної території без можливості швидкого підкріплення. Ізраїльська розвідка ретельно збирала інформацію про аеропорт Ентеббе, схему старого термінала, кількість терористів і можливу участь угандійських військових.
Для виконання місії було підготовлено чотири транспортні літаки Lockheed Hercules C-130H, які перевозили від 100 до 200 військовослужбовців, переважно із сил спеціального призначення. Літаки супроводжували винищувачі McDonnell Douglas F-4 Phantom II. Особливістю польоту стало те, що екіпажі рухалися на малій висоті, намагаючись уникнути виявлення радарами країн, над територією яких пролягав маршрут. Успіх операції повністю залежав від ефекту несподіванки, адже будь-яка затримка могла коштувати життя заручникам.
Блискавичний штурм аеропорту
Увечері 3 липня 1976 року ізраїльські літаки успішно досягли аеропорту Ентеббе. Одразу після посадки штурмові групи висунулися до старого пасажирського термінала, де перебували заручники. Операція розвивалася надзвичайно швидко: основні бойові дії тривали менш як годину. Спецпризначенці ліквідували всіх сімох терористів, які брали участь у захопленні літака, одночасно вступивши у перестрілку з підрозділами угандійської армії, що охороняли аеропорт.
Щоб запобігти можливому переслідуванню після завершення місії, ізраїльські військові також знищили 11 винищувачів МіГ, які перебували на авіабазі Ентеббе та належали військово-повітряним силам Уганди. Ці літаки були поставлені Радянським Союзом і могли становити загрозу для транспортних літаків під час відльоту. Завдяки швидким та скоординованим діям більшість заручників була успішно евакуйована на борт транспортних літаків.
Втрати та повернення додому
Попри успіх операції, уникнути втрат не вдалося. Під час штурму загинув командир ізраїльської штурмової групи Йонатан Нетаньягу. На його честь операцію згодом офіційно назвали «Операція Йонатан». Також під час бойових дій загинули троє заручників, а кілька людей отримали поранення. Водночас вдалося врятувати переважну більшість утримуваних пасажирів, що стало головною метою місії.
Після завершення штурму транспортні літаки залишили територію Уганди та попрямували до Ізраїлю. По дорозі вони здійснили дозаправлення в Найробі (Кенія), де на них уже очікував медичний літак для надання допомоги пораненим. Успішне завершення рейду стало великим моральним піднесенням для ізраїльського суспільства та продемонструвало готовність держави захищати своїх громадян навіть за тисячі кілометрів від власних кордонів.
Операція в Ентеббе стала знаковою подією у світовій історії боротьби з тероризмом. Вона продемонструвала, що добре спланована військова місія може бути ефективною альтернативою переговорам із терористами. Після 1976 року багато держав почали активно створювати спеціалізовані антитерористичні підрозділи, переглядати систему безпеки цивільної авіації та розробляти нові методи реагування на захоплення заручників.
Військові експерти й сьогодні вивчають рейд на Ентеббе як приклад блискучої взаємодії розвідки, авіації, логістики та сил спеціального призначення. Успішне проведення операції на великій відстані від власної території довело можливість реалізації надзвичайно складних міжнародних військових місій за умови ретельної підготовки, точного планування та швидкого виконання.
Данило Ігнатенко
