Рейд на Черрі-Веллі, здійснений 11 листопада 1778 року, став однією з найтрагічніших подій Американської революції.
Прикордонна війна під час Американської революції
Після початку війни між Великою Британією та американськими колоніями бойові дії швидко поширилися далеко за межі великих міст і традиційних театрів війни. Особливо напруженою стала ситуація на західному прикордонні колонії Нью-Йорк, де інтереси британців, американських повстанців, лоялістів і корінних народів тісно перепліталися.
Причини рейду
У 1778 році американське командування вирішило посилити військовий тиск на індіанські громади, які підтримували британців. Причиною такого рішення стали численні напади на прикордонні ферми й поселення, які здійснювали окремі загони ірокезів та лоялістів. Американці прагнули позбавити своїх противників баз постачання та змусити їх припинити рейди.
Восени того ж року невелика американська експедиція зруйнувала два важливі індіанські поселення — Огвагу та Унаділлу. Ці села були важливими центрами проживання союзників британців і відігравали значну роль у забезпеченні прикордонних загонів. Для багатьох представників ірокезів їхнє знищення стало не лише військовою поразкою, а й ударом по власній громаді та способу життя.
Особливо гостро на ці події відреагував один із найвідоміших лідерів ірокезів — Джозеф Брант. Він вирішив організувати масштабну відплатну операцію проти американських поселень.
Джозеф Брант і Волтер Батлер
Для проведення рейду Джозеф Брант об’єднав свої сили із загоном американських лоялістів під командуванням капітана Волтера Батлера. Такі спільні операції були характерними для прикордонної війни. Британське командування активно використовувало союз із корінними народами, а лоялісти добре знали місцевість і могли допомагати в організації несподіваних нападів.
Метою нового рейду стало поселення Черрі-Веллі, розташоване на південь від річки Могавк. Попри невеликі розміри, воно мало певне військове значення, оскільки залишалося одним із небагатьох укріплених пунктів американських поселенців у цьому районі. Захисники розраховували, що укріплення дозволять їм витримати напад, однак розвиток подій виявився зовсім іншим.
Наслідки рейду
Рейд на Черрі-Веллі мав далекосяжні наслідки. Американське керівництво дійшло висновку, що окремими каральними походами вже неможливо забезпечити безпеку прикордонних районів. Було вирішено провести масштабну військову кампанію проти союзних британцям ірокезьких поселень.
Уже 1779 року генерал Джон Салліван очолив велику експедицію, яка отримала назву кампанія Саллівана. Її метою стало систематичне знищення поселень ірокезів, продовольчих запасів і господарств, щоб позбавити британських союзників можливості вести війну на прикордонні. Таким чином, трагедія Черрі-Веллі стала одним із головних чинників, що призвели до значної ескалації бойових дій між американцями та Конфедерацією ірокезів.
Данило Ігнатенко
