В лабораторії проводили експеримент. В один горщик посадили лілею, в інший – лаванду. Першого дня лаборант лілії сказав:
– Ти найпрекрасніша квітка, яка тільки є в світі. Тебе вибрала сама Діва Марія, а значить ти є обрана серед інших.
Потім обернувся до лаванди і грізно промовив:
– Фу, а ти вонюча! Весь заклад тобою тхне. Як можна бути такою огидною?! Подивись на себе, хіба ти квітка? От лілея, троянда, ромашка, оце квіти! А ти гидотна зі страшним стеблом і кількома маленькими квіточками.
Наступного ранку працівник знову заговорив із підопічними:
– Моя гарнесенька лілея, яка ти ніжно – біла! Які маєш бархатні пелюстки. Як я люблю тебе! Рости.
– А ти коли вже зів’янеш нарешті? – крикнула лаванді, – ти ж всім нам огидна. Фу, аж поливати тебе не хочеться.
За тиждень часу такого спілкування із квітами відбулися зміни. У журналі дослідів занотували наступні дані: «У понеділок, 3 жовтня, у два однакові горщики ми посадили абсолютно здорові квіти: лілію і лаванду. Грунт, полив, температура приміщення, світло, догляд все відповідало стандартам вирощування рослин. Обидві культури отримали однаковісінький догляд. Окрім одного нюансу… Протягом семи днів, щоранку і щовечора ми приходили до лілеї з любов’ю, якій говорили красиві й добрі слова. Лаванді ми грубіянили, обзивали, лаяли. Лілея дуже швидко розрослася і стала ще більш красивою. Натомість лаванда, почала марніти, чахнути і занепадати: листя пожовтіло, стебла зсохлися, пелюстки обсипались. Висновок: всі слова, що були сказані в їхній бік, рослини зрозуміли. І лаванду це привело до загибелі».
Усе потребує любові: люди, тварини і, навіть, рослини. Пам’ятайте, любов – це сам Бог! Світ, у якому панує диявол, повний ненависті, похмурості, жорстокості, лайки, болі і страху. Живіть у Божій любові. Роздавайте її всім, хто вас оточує навколо. Любов сильніша, ніж ненависть!
© Юлія Головчин «Притчі»
