19 квітня 1812 року королівські війська увірвалися до фортеці Чонджу через пролом у мурі. Стіну підірвали порохом після майже чотиримісячної облоги. Захисники були виснажені голодом, але до останнього відмовлялися скласти зброю. Після захоплення міста уряд наказав стратити 1917 чоловіків. Так завершилося повстання Хон Кьон Ре, яке охопило північно-західну Корею та стало одним із найбільших виступів проти влади династії Чосон на початку XIX століття.
Чому повстав Пхенан
Провінція Пхенан, розташована на території сучасної Північної Кореї, була важливим торговельним краєм. Через її міста проходили шляхи до Китаю, працювали копальні, багатіли купці. Проте економічне значення провінції не забезпечувало її мешканцям належного становища при королівському дворі. Вихідців із Пхенану рідко допускали до високих державних посад, а столична знать ставилася до них зверхньо.
Одним із них був Хон Кьон Ре, виходець зі збіднілого середовища янбан — корейського привілейованого стану. Він здобув освіту, але не досяг успіху на державних іспитах. Його особиста невдача збіглася з невдоволенням значної частини населення Пхенану.
Остання оборона Чонджу
29 грудня 1811 року розпочалася облога Чонджу. Захисники міста відбивали атаки, руйнували облогові споруди й намагалися перешкодити наближенню королівських солдатів до мурів. Урядові командири застосовували спеціальні пересувні конструкції, однак їх використання не принесло швидкого успіху.
Облога затягнулася до весни. Усередині фортеці вичерпувалися запаси їжі та боєприпасів. Спроба прорвати оточення закінчилася невдачею. Зрештою урядові війська вирили підкоп, заклали порох і 19 квітня 1812 року підірвали частину стіни.
Під час захоплення фортеці Хон Кьон Ре загинув. Інших керівників повстання схопили та стратили. Репресії торкнулися майже двох тисяч чоловіків, які залишалися в Чонджу. Жінок і дітей серед полонених пощадили.
Наслідки повстання
Поразка виявила суперечності всередині самого руху. Збіднілі янбани прагнули політичного впливу, торговці виступали проти обмежень і чиновницьких зловживань, а селяни сподівалися позбутися податкового тягаря. Спільна боротьба не переросла в узгоджену програму змін.
Данило Ігнатенко
