Місто Олика, розташоване на Волині, є одним із важливих центрів історико-культурної спадщини Речі Посполитої на українських землях. Упродовж кількох століть воно служило родовою резиденцією могутнього князівського роду Радзивіллів. Одним із малодосліджених, але значущих історичних об’єктів є польське католицьке кладовище, що збереглося в центрі міста. Цвинтар є цінним джерелом для дослідження локальної історії, шляхетської культури та поховальної традиції ранньомодерного часу.
Історичний контекст
Польське католицьке кладовище в Олиці було засноване у XVI столітті з ініціативи родини Радзивіллів – водночас із початком будівництва їхньої резиденції, Олицького замку. Таким чином, цвинтар функціонував не лише як місце поховання місцевої католицької громади, а й як родовий некрополь для осіб шляхетського походження, тісно пов’язаних із двором Радзивіллів.
Значні зміни відбулися у 70-х роках XIX століття, коли князь Фердинанд Радзивілл провів масштабні роботи з благоустрою території кладовища. Саме тоді було зведено кам’яну браму і новий мур, що частково зберігся донині.
Архітектура і поховальні пам’ятки
На території цвинтаря розташовано близько двох десятків поховань, що датуються переважно XIX – початком XX століття. Надгробки виконані з каменю, з польськими написами та датами, часто супроводжуваними символікою християнської есхатології. Під надгробками збереглися залишки крипт, зокрема частково зруйновані або засипані.
Серед поховальних споруд особливе місце займає каплиця Нововейських – приклад неоготичної архітектури із впливами романсько-германського стилю. Ця будівля суттєво відрізняється від традиційної сакральної архітектури Олики та свідчить про зв’язки місцевої аристократії з загальноєвропейськими стилістичними тенденціями.
Історія каплиці Нововейських
Каплиця, нині в стані руїни, за легендою, була зведена за наказом останнього короля Речі Посполитої Станіслава ІІ Августа Понятовського. За однією з версій, він наказав її побудувати в пам’ять про княжну Нововейську, яка трагічно померла в молодому віці, ймовірно, від хвороби. Її смерть викликала глибоку скорботу у монарха, що й стало приводом для створення пам’ятної споруди. Вважається, що її могила розташована позаду каплиці, хоча її точне місце наразі не ідентифіковане.
Занепад і сучасний стан
Після завершення Другої світової війни цвинтар поступово занепадав. На це вплинули як ідеологічні зміни, так і відсутність охорони пам’ятки. У повоєнні десятиліття територія зазнала актів вандалізму. Частина крипт була розграбована, а окремі надгробки знищено. Мур зазнав часткового розбору місцевими жителями задля господарських потреб.
Унікальним є припущення про повторне поховання останків членів родини Радзивіллів у цьому цвинтарі. Відомо, що у 1940–1950-х роках рештки з крипт Олицького костелу були перенесені до склепів на кладовищі. Це створює підґрунтя для подальших археологічних та архівних досліджень.
Альона Дмитрук
