Українська революція 1917–1921 років стала для Поділля моментом історичного перелому. Регіон із переважно аграрною економікою та сформованою наприкінці імперського періоду інтелігенцією опинився в центрі державотворчих процесів. Розпад Російська імперія, поява українських урядів і багатовекторна війна перетворили Поділля на ключовий простір боротьби за владу й майбутню модель державності на землях сучасної Україна.
Політична мобілізація та перші українські інституції
Після Лютневої революції 1917 року в подільських містах і селах швидко виникли українські ради, комітети й культурно-освітні товариства. Вони стали каналом поширення ідей автономії та незалежності, а також механізмом самоорганізації населення. Селянство активно підтримувало вимоги земельної реформи, що надавало українському рухові масової бази.
Поділля і Українська Народна Республіка
Поділля відігравало особливу роль у становленні Українська Народна Республіка. У критичні моменти саме тут концентрувалися урядові структури, військові частини та адміністрація. Кам’янець-Подільський став однією з фактичних столиць УНР, виконуючи функції політичного й дипломатичного центру.
Місто забезпечувало безперервність державної влади в умовах наступів різних сил і зберігало інституційну тяглість українського урядування.
Війна всіх проти всіх: Поділля як театр бойових дій
У 1918–1920 роках Поділля стало ареною запеклого протистояння. Територія переходила з рук у руки між українськими військами, більшовиками, білогвардійцями та іноземними контингентами. Війна мала виснажливий характер і супроводжувалася реквізиціями, насильством і демографічними втратами.
Прикордонний досвід минулих століть знову проявився: місцеве населення було змушене швидко адаптуватися до мінливої влади, зберігаючи при цьому елементи самоорганізації.
Армія УНР і подільське селянство
Подільське селянство стало важливим джерелом мобілізації для Армії УНР. Військові формування спиралися на підтримку місцевих громад, але водночас залежали від продовольчих ресурсів краю. Земельне питання залишалося визначальним: його розв’язання впливало на лояльність населення до української влади.
Невизначеність аграрної політики й воєнні труднощі послаблювали позиції УНР, навіть за наявності масової підтримки ідеї незалежності.
Вінниця як політичний і військовий центр
У революційні роки важливу роль відігравала Вінниця, яка стала значним адміністративним і військовим вузлом. Тут концентрувалися штаби, установи та комунікації, що поєднували Поділля з іншими регіонами України. Вінниця символізувала прагнення регіону до активної участі в загальноукраїнській політиці.
Крах державності і наслідки для регіону
Поразка українських урядів у 1921 році означала для Поділля новий поворот історії. Встановлення радянської влади завершило короткий, але насичений період державної незалежності. Регіон вийшов із революції спустошеним, із травмованим суспільством і нереалізованими сподіваннями.
Водночас досвід УНР залишив глибокий слід у колективній пам’яті: саме тут українська державність мала конкретні інституції, армію й адміністрацію.
Данило Ігнатенко
