Муміфікація та поховання мертвих були важливою частиною культурного обряду перуанської цивілізації Інків та інших андських народів. У своїх гробницях вони залишали цінні предмети та проводили церемонії, які демонстрували їхнє вірування в загробний світ. Ця практика не лише відображала їхню релігійну спадщину, але й створювала можливість для сучасних археологів досліджувати та розуміти цю величну цивілізацію через відкриття та аналіз мумій, які вдалося зберегти в унікальних умовах андського клімату.
Муміфікація серед інків відображала глибоку шану до попередніх поколінь та спорідненість у громадах. Мумії вважалися посередниками між світами, які зберігали знання інків і могли консультуватися у важливих справах. Вони брали участь у різних церемоніях, включаючи весілля, обряди сівби і жнив, а також відправлялися у подорожі разом з окремими членами громади. Через відведення почесних місць та надання їм їжі та напоїв, мумії ставали активними учасниками життя громад.
Техніки збереження тіл серед андських цивілізацій варіювалися від десикації до консервування алкоголем, сприяючи їхній довготривалій збереженості. Використання природних умов, таких як сухий клімат пустель та високі гори, дозволяло інкам ефективно зберігати тіла. Сіль та алкоголь (зокрема, кукурудзяне пиво чича) використовувалися для консервування, а процеси очищення та загортання в текстиль допомагали зберегти мумії в положенні ембріона. Мумії зазвичай поміщалися в печерах або спеціальних кімнатах в межах спільноти, де вони періодично додавалися до колекції. Особи високого статусу були вдягнуті у розкішні тканини та прикрашені, а їх майно також ховали разом з ними.
Муміфіковані тіла, включаючи жертв жертвопринесень, деякі з яких були дітьми, також можна було знайти в святинях на вершинах гір та інших священних місцях. Зазвичай їх сушили шляхом заморожування, і вони служили для підтримки політичного контролю інків над підкореними територіями.
Місця зберігання мумій, зокрема район навколо Кахатамбо у високогір’ї центрального Перу, свідчать про важливість і різноманіття релігійних та культурних практик давніх цивілізацій. Священні печери стали не лише місцем поклоніння інків перед своїми предками, але й центром духовної спільноти, де мертві стали консультантами та захисниками живих. Крім того, практика збереження мумій впливала на соціальні та політичні аспекти життя інків, підтверджуючи їхню владу та статус.
Данило Ігнатенко
